Богодухів

Богодухів
Герб Богодухова Прапор Богодухова
Основні дані
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Богодухівський район
Тер. громада	Богодухівська міська громада
Засноване	1662
Статус міста	з 1781 року
Населення	▼ 15 176 (01.01.2019)[2]
Площа	16,23 км²
Густота населення	1 162 осіб/км²
Поштові індекси	62100-62109 Богодухів 1 — 62101 Богодухів 2 — 62102 Богодухів рц — 62100
Телефонний код	+380-5758
Координати	50°9′42″ пн. ш. 35°31′32″ сх. д. / 50.16167° пн. ш. 35.52556° сх. д. / 50.16167; 35.52556
Висота над рівнем моря	130 м
Водойма	річка Мерла
Назва мешканців	богодухів'я́нин богодухів'я́нка богодухів'я́ни
Міста-побратими	Бойєртаун у штаті Пенсільванія, США, Самбір
День міста	7 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Богодухів
До обл./респ. центру
- фізична	55 км
- залізницею	77 км
- автошляхами	61,6 км
До Києва
- фізична	360 км
- залізницею	468 км
- автошляхами	397 км
Міська влада
Рада	Богодухівська міська рада
Адреса	62103, м. Богодухів, пл. Соборності, 2
Міський голова	Бєлий Володимир Миколайович
Богодухів у Вікісховищі Карта Богодухів Богодухів

Богоду́хів (МФА: [bɔɦoˈduxʲiu̯] ( прослухати)) — місто в Україні, центр Богодухівської громади і Богодухівського району Харківської області. Розташований на північному заході Харківської області. Відстань до обласного центру фізично — 58 км, залізницею — 77 км, асфальтованою дорогою — 62 км (автошлях Р46). Через місто проходять залізнична лінія і асфальтована дорога Харків—Суми (автошлях Р45).

До виникнення міста тут існувало поселення, відоме як Дяків Острог, котре вперше згадане 1571 року. 1662 року на місці Дякова острога була збудована прикордонна фортеця для оборони Слобожанщини та Півдня від нападу татар. 1668 року фортеця називалася Богодухівська Гать. Сучасна назва релігійного походження вперше зустрічається в царському указі від 21 червня 1672 року.

В описі прикордонних сторожових постів 1571 тут згадується Дяків Острог.

Датою виникнення міста вважають 1662, коли сюди на постійне поселення прибули з-за Дніпра 1 204 українця на чолі з отаманом Тимофієм Крисою. У районі є село, назване його ім'ям. Серед новоприбулих було 33 чоловіки міщан, решту переселенців становили селяни. Одержавши допомогу від російського уряду, вони побудували житла, а також досить міцне на той час укріплення — дубовий острог і земляний вал, обведений глибоким ровом. Вже у 1668 р. козаки дали рішучу відсіч великому загонові кримських татар. У 1680 році Богодухів зазнав нового нападу татар. У боротьбі з ворогом тоді загинуло 49 осіб., 184 особи татари захопили в полон. Вони знищили і забрали також чимало хліба, худоби, вуликів та іншого майна, спалили 312 дворів.

Великого бідування зазнали мешканці міста в 1708–1709, під час Північної війни. Шведські вояки пограбували багато навколишніх сіл. Виступаючи проти ворога, місцеве населення організовувало партизанські загони. Економічному розвиткові Богодухова сприяло його вигідне географічне положення — тут пролягав великий шлях, що з'єднував полкові міста Харків та Охтирку. З 1681 по 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.

У 1781 Богодухівська слобода отримує статус міста. У цьому ж році затверджується герб Богодухова.

Основним господарським заняттям населення міста було землеробство. Розвивалися також різні промисли. Богодухівські чинбарі добре вичинювали шкіри, а чоботарі шили взуття. Уже на початку XVIII століття Богодухів був своєрідним центром ремісничого виробництва. В документах цього часу зазначається, що головне заняття жителів є шкіряне діло. У 1780-х в місті працювало 10 винокурень на 25 казанів, содовий завод, водяний та паровий млини. Зі зростанням населення млинарство набирало дедалі більшого розвитку.

Значні соціально-економічні зрушення відбулися в житті Богодухова наприкінці XVIII та на початку XIX століть. Досить швидко зростало населення. У 1787 в Богодухові — тоді вже значному місті Харківського намісництва — проживало 6 154 мешканці. На початок XIX століття тут налічувалося 3 959 мешканців тільки чоловічої статі, з них 382 купці, ремісники та інші міщани. Розвивалися ремесла, всіляко підтримувалась і заохочувалась торгівля. Чимало мешканців міста займалося чумацьким промислом. Серед них були досить заможні підприємці.

У 1831 в Богодухові була епідемія холери.

У 1860 в місті проживало 10 552 особи, із них 111 купців, 1 717 міщан і цехових, інші були зайняті у сільському господарстві.

За даними на 1864 у повітовому місті Богодухівського повіту мешкало 10069 осіб (5189 чоловіків та 4880 жінок), налічувалось 1363 дворових господарств, існували 5 православних церков, повітове та приходське училища, лікарня, поштова станція, 5 цегельних заводів, паровий млин, відбувалось 6 ярмарків на рік та 2 базари на тиждень^[3].

За даними перепису 1897 кількість мешканців зросла до 11 752 (5 570 чоловіків та 5 992 жінки)^[4].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 1225 жителів міста^[5].

Сучасний герб та прапор Богодухова затверджені 10 липня 1996 року рішенням № 900 виконкому міської ради.

Червоно-чорний прапор ОУН буде підніматися в Богодухові разом із державним прапором на Державні свята та у пам'ятні дні на честь Героїв України^[6].

• Рік заснування: 1662.
• З 1681 до 1765 рік Богодухів був сотенним центром Охтирського козацького полку.
• При затвердженні у 1780 році Харківського намісництва Богодухів стає повітовим містом.
• Рік офіційного затвердження статусу міста 1781.
• 12 жовтня 1941 — відхід радянських військ.
• День визволення під час Другої Світової Війни: 7 серпня 1943 року.
• 10 жовтня 2014 року у ЗМІ пройшла помилкова інформація, що в Богодухові повалено пам'ятник Леніну^[7]. Насправді це відбулося у селі Паляничники, що розташоване в 4-х км на північ від міста.
• 21 червня 2015 року невідомі повалили пам'ятник Леніну в Богодухові.

Місто Богодухів розташоване на північному заході від обласного центру м. Харкова на 50° пн.ш. і 35° с.д., у лісостеповій зоні України. Площа лісових масивів близько 20 % від загальної площі району. Богодухів розташований на правому, підвищеному, порізаному балками та ярами мальовничому березі річки Мерла, яка орієнтована в широтному напрямку. Колись це була повноводна річка, але з часом вона обміліла. Лише весною вона іноді розливається і виходить із берегів, що призводить до підтоплення ближніх поселень та пасовищ. Висота міста над рівнем моря 186 м. Магнітне відхилення +6°. Площа території міста 1623 га, 43 відсотки з яких забудовані.

Місто Богодухів розташоване в зоні помірно-континентального клімату. Клімат району перебуває під дією повітряних мас, які надходять з Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Для цього клімату характерні відносно тепле літо і порівняно тепла зима, при достатній вологості протягом усього року. Середня багаторічна температура повітря близько +7,2 °C, найхолоднішими місяцями є січень −6,9 °C та лютий −6,8 °C. Мінімальна температура за останні 10 років була у лютому 1994 року −32,5 °C; Лише в 1940 році температура повітря в січні падала до −40 °C. Але в останні роки таких морозів не було.

Середня місячна температура липня +19,8 °C, серпня +19,1 °C. Абсолютний максимум +37 °C.

Середньорічна кількість опадів — 552 мм. Норма опадів на рік — 500 мм. Середнє число днів з опадами за рік — 161 день. У холодну пору року днів з опадами спостерігається більше. Найбільша кількість днів з опадами спостерігається в січні і лютому, але найбільша кількість опадів спостерігалася у травні—червні, хоча кількість днів з опадами була менша, але опади були інтенсивні у вигляді зливових дощів. Найменша кількість опадів була у серпні.

Опади випадають частіше у вигляді дощу в теплий період і снігу в холодний. Мряка спостерігається в усі місяці року, за винятком червня й липня, коли її майже зовсім не буває. Восени і взимку мряка спостерігалася частіше, ніж весною. Найбільша кількість днів із дощем припадає на травень, часто дощі бувають у жовтні. У період із листопада по березень кількість днів із дощем зменшується. У цей період спостерігаємо сніг. Нерідко сніг буває в жовтні і у квітні.

Середньорічна вологість повітря — 75 %. Найбільша вологість припадає на холодну пору року (листопад—лютий 85-90 %), найменша вологість у травні 56-60 %. 100 % вологість спостерігається при туманах у період ХІ-III місяці, а з них особливо часто в XII місяці.^[8]

Узимку тумани тривають протягом кількох діб. Улітку тумани бувають часто і тривалість їх недовга, всього до 3-5 годин. Частіше вони спостерігаються вранці.

Середньорічна швидкість вітру буває 4 м/с. Найбільша швидкість вітру спостерігається в листопаді—березні. На холодну пору року припадає і найбільше число днів із швидкістю вітру 15 м/с і більше. Найбільша швидкість вітру, яка була зафіксована метеостанцією «Богодухів» у період 1995–2000 рр., становила 24 м/с. Найбільша кількість днів зі штилем спостерігається в літню пору. За напрямком вітри бувають різні. Але взимку і весною частіше спостерігаються східні вітри, влітку західні, восени — південні й західні.

Найбільше хмарних днів спостерігається в період із листопада по березень. Багато ясних днів відмічено влітку (липень—вересень). Висота хмарності найчастіше 600—800 м. Хмарність висотою 300—400 м спостерігається частіше в січні, лютому, березні, листопаді, грудні; 200 м і менше в жовтні й листопаді.

Узимку (грудень—березень) спостерігаються заметілі. Хоча нерідко бувають і наприкінці жовтня—листопаді. Зимові заметілі бувають тривалістю по 2-3 доби.

Сніговий покрив лежить із листопада—грудня до березня. Середня висота снігового покриву близько 15 см. Серед зимових явищ особливо часто спостерігається ожеледь та паморозь, які можуть тривати (особливо у стадії збереження) до 4-6 діб.

Улітку спостерігаються суховії, це коли вітер 12 м/с і більше і низька вологість — менше 30 %. Пилові бурі не характерні для Богодухова.

У теплий період спостерігаються грози й град. 21 травня 1996 року був відмічений сильний град. Розміри граду були більше 30 мм, а місцями 50 мм. Було нанесено великих збитків.

Але взагалі місто Богодухів розташоване в помірній кліматичній зоні. Природні явища, які наносять великої шкоди, спостерігаються дуже рідко, або не спостерігались зовсім.

Атмосфера: Великих промислових забруднюючих підприємств немає, проте через місто проходить залізнична колія, та автодорога Харків—Суми, що впливають на забрудненість атмосфери.

Кількість населення станом на 2010 рік становила 19 389 чоловік.

Станом на 1 січня 2005 року:

• Пенсіонерів — близько 32 % населення.
• Рівень народжуваності на 1 тисячу населення — 7,3 людини.
• Рівень смертності на 1 тисячу населення — 21,4 людини.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[9]:

Національність	Відсоток
українці	92,13%
росіяни	6,44%
білоруси	0,47%
вірмени	0,28%
татари	0,16%
інші/не вказали	0,52%

За даними перепису 1897 року^[10]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	11 169	95,04 %
Російська	414	3,52 %
Інші	169	1,44 %
Разом	11 752	100,00 %

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[11]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	16 658	92,31%
Російська	1 255	6,95%
Білоруська	34	0,19%
Вірменська	32	0,18%
Ромська	16	0,09%
Угорська	3	0,02%
Румунська	2	0,01%
Польська	2	0,01%
Кримськотатарська	2	0,01%
Інші/Не вказали	41	0,23%
Разом	18 045	100%

• Авторемонтний завод
• Меблева фабрика
• Молокопереробний завод^[12]
• Богодухівський м'ясокомбінат^[13]
• Плодово-овочевий комбінат
• Харчосмакова фабрика
• Хлібзавод^[14]
• Цегельний завод
• Швейна фабрика

Із 1930 року у районі промислово переробляється шкіряна сировина. Підприємство «Богодухівшкіра» (філія «Луганськшкіра») має сучасне імпортне обладнання і виробляє високоякісну продукцію (у тому числі і призначену для експорту в інші країни).

Богодухівський молокозавод почав працювати у 1969 році. Підприємство постійно розширює асортимент продукції, покращує ^{[джерело?]} її якість. У 2005 році щомісячне виробництво продукції заводу перевищувало 1 млн гривень.

Стабільно ^{[джерело?]} працює ВАТ «Богодухівський хлібзавод». Асортимент продукції постійно розширюється. У 2005 році він виготовляв понад 40 найменувань виробів.

Використовує технологічний досвід передових підприємств України і закордонних фірм ЗАТ «Богодухівський м'ясокомбінат». Останнім часом (станом на 2005 рік) на підприємстві запровадили випуск 30 нових видів копчених і ковбасних виробів.

ТОВ «Богодухівський завод продтоварів» пропонує своїм клієнтам широкий асортимент кондитерських виробів, борошно, масло, крупи.

• Школа № 1 (КЗ "Богодухівський ліцей №1")
• Школа № 2 (КЗ "Богодухівський ліцей №2")
• Школа № 3 (КЗ "Богодухівський ліцей №3")
• Музична школа (школа мистецтв імені В. Т. Борисова)
• Спортивна школа
• Медичне училище
• Професійний аграрний ліцей

• Будинок молоді
• Будинок культури
• У місті розташований найбільший спортивний комплекс району — стадіон «Колос»
• Редакція районної газети «Маяк»

У місті також розташовані Центральна районна лікарня, санепідемстанція, поліклініка.

В місті діють регігійні громади декількох конфесій:

• Православні християни
  • Православна церква України
    • Храм Святої Трійці^[15]
  • Українська православна церква (Московський патріархат)
    • Свято-Духівський храм [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
    • Покровський храм [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Євангельські християни
  • Українська Церква Християн Віри Євангельської
    • церква «Відродження»^[16]
  • Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів
    • Дім молитви Євангельських християн-баптистів^[17]
  • Церква адвентистів сьомого дня в Україні
    • Церква адвентистів сьомого дня в Богодухові
• Свідки Єгови
  • Зал Царства Свідків Єгови^[18]

Ці релігійні громади (крім Свідків Єгови) співпрацюють між собою на рівні їх всеукраїнських об'єднань в рамках Всеукраїнської ради церков.

• У центрі міста розташований Меморіал Слави на згадку про події нацистсько-радянської війни. Перед скульптурним комплексом розташовано Вічний Вогонь. Щороку 8 травня, коли відбуваються урочистості з приводу Дня Перемоги, та 7 серпня, коли святкують День Визволення міста від німецьких загарбників та загарбання радянськими, саме тут відбувається офіційна частина церемонії. Меморіал розташований у міському парку.
• Також є пам'ятник воїнам-танкістам - визволителям міста. Він розташований при виїзді з Богодухова у напрямку міста Суми.

• У Богодухові з 40-х років була розташована військова частина. Після її ліквідації приміщення штабу використовуються під тваринницьку ферму, а на території, яка належить Міністерству оборони, влаштовано експозицію військової техніки.
• У місті є також Краєзнавчий музей.

• 
  Троїцька вулиця
• 
  Базарна площа
• 
  Загальний вигляд. Собор
• 
  Велика вулиця. Собор
• 
  Ремісниче училище

• 
  Жіноча гімназія
• 
  Місце для збереження вина
• 
  Лікарняна площа
• 
  Цвинтар

Народились:

• Грінченко Марія Миколаївна (1863—1928) — український письменник, педагог, перекладач. Дружина Бориса Грінченка
• Дяченко Анатолій Гнатович — радянський партизан України і Югославії в роки Другої світової війни. Національний герой Югославії^[19].
• Кіхтенко Олександр Тимофійович — український воєначальник, генерал армії України. З 10 жовтня 2014 року — голова Донецької ОДА.
• Русланова Ніна Іванівна (1945—2021) — радянська і російська актриса театру і кіно^[20].
• Слісаренко Сергій Петрович — військовий, учасник АТО 2014—2015 років.
• Шигимага Петро Антонович — український живописець.
• Чорний Михайло Кирилович (1911—1985) — радянський і український кінооператор.
• Удовиченко Роман Миколайович (1979—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
• Івченко Віктор Іларіонович 1912—1972) — український та радянський кінорежисер.

• 
  Меморіальний комплекс на честь воїнів і жителів Богодухова
• 
  Могила Чернієнка Д.Х. і генерал-майора Леонова М.П.
• 
  Меморіальний комплекс на честь воїнів і жителів Богодухова
• 
  Могила невідомого солдата
• 
  Могила радянських воїнів 1941-1945 рр.
• 
  Братська могила жертв класової боротьби, радянських воїнів і партизанів

• П. Т. Тронько. БОГОДУХІВ [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 314. — ISBN 966-00-0734-5.
• БОГОДУ́ХІВ [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Міський портал міста Богодухів [Архівовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Розклад руху поїздів по залізничній станції Богодухова [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]

У центрі міста розташований Меморіал Слави на згадку про події нацистсько-радянської війни. Перед скульптурним комплексом розташовано Вічний Вогонь. Щороку 8 травня, коли відбуваються урочистості з приводу Дня Перемоги, та 7 серпня, коли святкують День Визволення міста від німецьких загарбників та загарбання радянськими, саме тут відбувається офіційна частина церемонії. Меморіал розташований у міському парку. Також є пам'ятник воїнам-танкістам — визволителям міста. Він розташований при виїзді з Богодухова у напрямку міста Суми. У Богодухові з 40-х років була розташована військова частина. Після її ліквідації приміщення штабу використовуються під тваринницьку ферму, а на території, яка належить Міністерству оборони, влаштовано експозицію військової техніки. У місті є також Краєзнавчий музей.^[1]

1. ↑ Богодухів — туристичний путівник Вікімандри. uk.wikivoyage.org (укр.). Процитовано 24 жовтня 2024.