Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Квітень

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Квітень (значення).
Запит «Апріль» перенаправляє сюди; див. також Апрель.
← квітень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
2024 рік
Квітень
Мініатюра Квітень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
Заквітчана весна у Стрийському парку, Львів.

Кві́тень — четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

Назва

На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: цвѣтень[a], квѣтень[b], квитень, кветень[c]) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століття[3]. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме прасл. *květьnь (від *květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[6]. Співзвучна назва вживається в польській мові (kwiecień), а в чеській словом květen називають травень.

У давньоруських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: березозолъ, брѣзозолъ, брѣзьнъ[7][8], що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: цві́тень, красене́ць / красне́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник[9], а також: бе́резень[10], лукавець, снігогін, дзюрчальник[11], тра́вень, со́чень[12].

Застаріла назва апріль через посередництво грец. Απρίλιος походить од лат. (mensis) Aprilis. Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу: болг. і мак. април, серб. април/april, рос. апрель, словац. apríl, словен. april, англ. April, фр. avril. За однією з версій, назву Aprilis місяць отримав на честь етруської богині Апру (етруськ. Apru), що відповідала давньогрецькій Афродіті. Інша версія виводить Aprilis від ранішого *ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем у давньоримському календарі. Стара народна етимологія пов'язувала назву з дієсловом aperire («відкривати, відчиняти»)[13].

Кліматична характеристика в Україні

Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинах Закарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, у Карпатах і горах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.

Заморозки в квітні є звичайним явищем. Абсолютний мінімум температури — мінус 9—17 °C, у Чернігівській, Сумській, Харківській області та в Карпатах — мінус 18—22 °C, на Львівщині та крайньому півдні місцями мінус 4—12 °C. Абсолютний максимум — 26—34 °C, у горах Криму та місцями в Приазов'ї — 22—25 °C, на високогір'ї Карпат — 18—19 °C.

Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки бувають пилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях[14].

У фольклорі

  • У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає;
  • Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє;
  • Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби;
  • Квітневої роботи на май не відкладай;
  • Квітневий день рік годує;
  • Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай /
Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Галерея

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Рухомі

Див. також

У Вікісловнику є сторінка квітень.

Коментарі

  1. ↑ А саме:
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678[2];
  2. ↑
    • Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;
    • Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627[3];
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Устав молитв. Львів, 1670[2];
  3. ↑

Примітки

  1. ↑ Квітень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  3. ↑ а б Квѣтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2008. — Вип. 14 : К — Конъюрация. — С. 82.
  4. ↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  5. ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій: матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  6. ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  7. ↑ Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  8. ↑ Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70.
  9. ↑ Квітень [Архівовано 6 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 279—280.
  10. ↑ Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
  11. ↑ Квітень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 29. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  12. ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  13. ↑ April [Архівовано 1 Травня 2019 у Wayback Machine.] // Online etymological dictionary. (англ.)
  14. ↑ Коротка кліматична характеристика квітня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 Вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
  15. ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya