|
ІнчхонІнчхо́н (кор. 인천) — місто і порт на Корейському півострові в Республіці Корея. Аванпорт Сеула в затоці Канхваман Жовтого моря. Інчхон займає третє місце за кількістю населення серед міст Кореї, після Сеула і Пусана. Інчхон є важливим транспортним вузлом країни, тому що в місті знаходиться найбільший порт на західному узбережжі півострова, а також найбільший у країні аеропорт Інчхон. У XXI столітті місто перетворилося на міжнародний центр бізнесу, зосередженого навколо футуристичного високотехнологічного проекту Нью-Сонгдо, у якому знаходиться найвища будівля країни, Northeast Asia Trade Tower (305 м). Порт Інчхон став другим за величиною після порту Пусана завдяки зручному розташуванню в гирлі річки Ханган. Порт був заснований в 1883 році під ім'ям Чемульпо (кор. 제물포) і мав населення всього 4700 чоловік. Зараз це місто, що динамічно розвивається з населенням більше 2,5 мільйонів чоловік. Інчхон також має статус вільної економічної зони (ВЕЗ), для залучення іноземних інвестицій. Всього в Кореї існує дві ВЕЗ (друга Пусан-Чінхе). Місто ставить перед собою мету стати фінансовим центром. Інчхон часто називають «воротами корейської столиці» і розглядають як частину Великого Сеула. Сеульський та Інчхонський метрополітен пов'язані між собою. Однак, Інчхон є незалежною адміністративно-територіальною одиницею і одним з найважливіших міст Кореї. КліматМісто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).[10]
ІсторіяПоселення людини на місці міста датуються часами неоліту. З кінця IV ст. і протягом усього Середньовіччя був одним з найважливіших торгових центрів Кореї. Один з перших портів Кореї, відкритих (кінець XIX ст.) для іноземної торгівлі. Інчхон входив до складу провінції Кьонгі поки не отримав статус міста прямого підпорядкування (зараз місто-метрополія) 1 липня 1981. У 1950 році під час війни в Кореї тут була проведена Інчхонська десантна операція. Інчхон відомий з 475 року, коли він носив назву Мічухоль.[15] У 1392 році, у рік заснування династії Joseon (Joseon Dynasty), місто стало називатися Інчжи, а 15 жовтня 1413, під час реформи місцевої адміністративної системи — Інчхон (15 жовтня святкується в Інчхоні як день міста)[15]. Таким чином перша згадка імені Інчхон сягає початку 15 століття. Починаючи з травня 1882 року, дати підписання торговельної угоди між Кореєю та США, доля міста різко змінилася. Чемульпо несподівано став ключовою військовою точкою і потрапив у сферу інтересів багатьох країн. Він перетворився на центральну сцену для дипломатичних і політичних маневрів у цьому регіоні. Незважаючи на примусове відкриття, початок стосунків між містом і рештою світу негайно викликало величезний потік людей і товарів у Чемульпо і зробило місцевий порт піонером і лідером у процесі модернізації Кореї.[16] Адміністративний поділ Інчхон поділений на 8 районів («ку») і 2 повіти («кун»).
ЕкономікаНа початку XXI століття — це велике портове місто з населенням 2,5 млн осіб, потужний промисловий центр з розвиненими машинобудуванням, суднобудуванням, сталеливарної, нафтопереробної, хімічної, електротехнічної, текстильної, борошномельної промисловістю. У місті також розвинені виробництво листового скла і фарфоро-фаянсових виробів. Діє велика ТЕС. ТранспортІнчхон є одним з головних транспортних вузлів Кореї. Міжнародний аеропорт ІнчхонМіжнародний аеропорт Інчхон був побудований 29 березня 2001. Він зведений на площі, що об'єднала два острови: Yeongjongdo і Yongyudo. Це головний аеропорт Південної Кореї і один з найбільших хабів в Азії. У 2005 році аеропорт Інчхон обслужив 160 843 рейс (157 134 міжнародних, 3709 внутрішніх). У середньому 441 рейс щоденно (431 міжнародних, 10 внутрішніх). 59.7 % рейсів обслуговуються двома національними перевізниками Кореї, Korean Air і Asiana Airlines. Іноземними перевізниками обслуговуються 40.3 % рейсів. Найкращий аеропорт світу 2009 р., за версією Skytrax[17]. Повне завершення будівництва цього величезного аеропорту очікується до 2020 року. Тоді він зможе приймати і відправляти до 530,000 рейсів і 100 мільйонів пасажирів щороку.[18] ЗалізничнийУ 2007 році була відкрита швидкісна лінія (AREX) між аеропортом Кімпхо і аеропортом Інчхон. Дана лінія має 6 станцій і 40.3 км колій. МорськийПорт Інчхон другий за величиною після порту Пусана. Кількість і довжина причалів порту Інчхон дозволяють одночасно прийняти до 37-ми суден, включаючи судна водотоннажністю 50000 тонн. За даними на 1994 рік обсяг контейнерних перевезень за рік склав 164620 TEU, а кількість оброблених генвантажів — 165 мільйонів тонн. Завдяки системі шлюзів, внутрішня акваторія порту не схильна до впливу припливів і відпливів (до 10 метрів) і тому порт може приймати океанські судна.[19] Місто з'єднано поромними переправами з багатьма містами в північному Китаї:
МетрополітенУ місті працює метрополітен, повністю інтегрований з Сеульським. Інчхонський метрополітен має дві лінії та 56 станцій, загальна протяжність шляхів становить 58,5 км. Перша лінія має 29 станцій, Друга лінія відкрита в повному складі у 2016 році має 27 станцій і 29,2 км шляхів. Компанія Korail побудує ще одну лінію метро від Інчхона до Сувона до 2025 року, ця лінія буде мати 10 станцій на території міста. Автобусне сполученняВід автовокзалу Інчхон налагоджено міжміське автобусне сполучення у всі частини Кореї. Існує безліч автобусних маршрутів для пересування всередині міста, а також до сусідніх міст (Пучхон, Кімпхо, Сеул і Сіхин). Між Інчхоном і Сеулом діє швидкісне автобусне сполучення. Міста-побратими
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |