Тель-АвівТель-Аві́в—Яфо́ (івр. תֵּל אָבִיב-יָפוֹ, араб. تل أبيب - يافا, назва міста після об'єднання Тель-Авіва і Яффи), скорочено Тель-Аві́в — друге за розміром і значенням місто Ізраїлю, після Єрусалима. Розташоване на узбережжі Середземного моря приблизно за 60 км на північний захід від Єрусалима. Населення міста — 405 100 осіб (2010). Тель-Авів є центром агломерації Ґуш-Дан із людністю в 3'800'100 осіб. Тель-Авів був столицею Ізраїлю в травні 1948 — грудні 1949 року. У Тель-Авіві знаходиться міністерство оборони, а також Генеральний штаб. 6 грудня 2017 року Президент США Дональд Трамп офіційно визнав Єрусалим столицею Ізраїлю. Внаслідок рішення Трампа США перенесло своє посольство з Тель-Авіва до Єрусалиму.[10] ІсторіяЯффаАрхеологічні розкопки датують основи будівлі башт і брам середньою бронзовою добою. Масивний мур міста і храм, що датується пізньою бронзою, пов'язаний із «народами моря». Знайдені окремі оселі з залізної доби, фараонської, перської і елліністичної діб історії Ізраїлю. Місто вперше згадане в письмових джерелах у зв'язку із завоюванням фараона Єгипту Тутмоса III-ого 1470 року до Р. Х. Яффа (Яфо) згадується кілька разів у Біблії:
1099 року хрестоносці Першого хрестового походу взяли Яффу, що була залишена мусульманами. Місто було зміцнено, а гавань — поліпшена. Яффа була головним портом Єрусалимського королівства. 1192 року захоплена Саладином, але відтак відвойована Річардом Левове серце. 1268 року в місті закінчилася ера хрестоносців його взяттям і руйнуванням мамелюками султана Бейбарса. У 16 сторіччі місто перейшло до Оттоманської імперії. 1799 року Наполеон Бонапарт узяв місто. Населення міста становило 1806 року — 2500 мешканців, 1886 року — 17000. Єврейська громада Яффи 1882 року становила 1500 сефардів і ашкеназі. Тель-АвівМісто Тель-Авів засноване 1909 року на викупленій у бедуїнів землі північніше Яффи. Місто Тель-Авів-Яфо в теперішніх кордонах створене 1949 року шляхом злиття Тель-Авіва, фактично історичного передмістя стародавнього міста Яффа із Яффою. Місто стрімко розросталося і стало фактично центром єврейської громади Палестини. У 1948 році в Тель-Авіві, в будинку першого мера міста Меїра Дізенгофа на бульварі Ротшильда, Народна рада на чолі з Давидом Бен-Гуріоном проголосила утворення незалежної Держави Ізраїль. У Тель-Авіві вперше зібрався Кнесет (ізраїльський парламент), іменувався спочатку «Установчими зборами». Перші засідання проходили в Тель-Авівському музеї, коли останній ще розташовувався в Будинку Дізенгоф на бульварі Ротшильд. Тель-Авів став економічним центром країни, поступово зростаючись з навколишніми містами. Все узбережжя Середземного моря на північ від Тель-Авіва на 50 км (аж до Хадери) — це суцільна міська забудова. Узбережжя на південь від Тель-Авіва являє собою також суцільну міську забудову, яка спочатку називається Яффа, потім Бат-Ям і далі Рішон-ле-Ціон. Тель-Авів є вкрай еклектичним. Сучасні хмарочоси вздовж швидкісного шосе Аялон співіснують з одно-двоповерховою забудовою першої половини XX століття в районі Неве-Цедек, багаті райони північного Тель-Авіва — з нетрями старої Таха Мерказіт (міського автовокзалу), готелі та ресторани на набережній Середземного моря — з офісами ділових і технологічних центрів. НазваЗ єврейської мови Тель-Авів означає «Пагорб весни». Назва була обрана з книги пророка Єзекіїль 3:15:
Назва Яфо може походити від гебрейського «краса», або за іншою теорією — від імені Яфет. КліматСубтропічний середземноморський; середньорічна температура +20 °C, середньодобова температура січня +13 °C, липня — +26 °C. Щорічних опадів — 530 мм. Сніг виключно рідкісний, останній снігопад спостерігався в лютому 1950 року. Літо тривале і спекотне. Найтепліший місяць — серпень. Його середня температура +27,0 °C, однак періоди сильної спеки більше характерні для весни, коли температура може досягати +45 °C в тіні і вище. Опади в період з листопада по березень.
НаселенняЗа даними Центрального статистичного бюро Ізраїлю, населення на початок 2018 року становило 443 939 осіб. Тель-Авів є другим (після Єрусалиму) за величиною містом країни, але обганяє його в рейтингу глобальних міст. Разом з передмістями міської агломерації, що має назву «Гуш-Дан» (גוש דן), тут проживає близько 3,5 млн осіб, 91,6 — євреї, 3,0 — араби-мусульмани і 0,9 — араби-християни; 4,5 — всі інші категорії жителів. Гуш-Дан, крім Тель-Авіва, має у своєму складі міста Холон, Бат-Ям, Рамат-Ган, Бней-Брак, і тд. Навколо Гуш-Дана існує також наступне кільце практично безперервної міської забудови, утворене зрощеними містами. ГосподарствоТель-Авів є центром постіндустріальної, глобальної економіки Ізраїлю. Його домінування в економічному житті Ізраїлю чітко проявляється в тому, що, хоча в Тель-Авіві проживає лише невелика частина ізраїльського населення, в місті зосереджена майже одна шоста всіх робочих місць Ізраїлю (15 %). Крім того, близько двох п'ятих всіх робочих місць в банківському, страховому та фінансовому секторах єкономіки знаходяться в Тель-Авіві. Майже всі банки і страхові компанії, що діють в країні, мають штаб-квартири в місті. Великий Тель-Авів — провідний центр роздрібної та оптової торгівлі. Туризм також є досить значним сектором економіки, проте Тель-Авів не є головним туристичним напрямком Ізраїлю. Виробничий сектор скоротився через перенесення виробничих потужностей в периферійні регіони, в той же час Великий Тель-Авів зберіг свою роль інноваційного, високотехнологічного промислового центру. Вага міста в економіці Ізраїлю: 17 % ВВП, 40 % працівників у фінансовому секторі, 25 % працюючих у підприємництві. У Тель-Авіві знаходиться Тель-Авівська фондова біржа (TASE). ТранспортТель-Авів є найважливішим транспортним вузлом Ізраїлю, головним пересадковим пунктом для всіх ліній ізраїльських залізниць і автобусних компаній.
ТуризмТель-Авів — міжнародний центр туризму на Середземному морі. У місті 44 готелі з 5800 кімнатами. Для туристів місто прозване «містом, що ніколи не спить». Милують око парки га-Яркон, Меїр, Дубнов, Беґін, Вольфсон, га-Ацмаут; існує мережа бульварів. 17 % міста вкрито насадженнями. Одним з головних туристичних об'єктів є Бульвар Ротшильдів Музеї: музей Ерец-Їсраель (археологічний і історичний музей), Тель-Авівський музей мистецтв, Бейт-га-Тфуцот (музей діаспори при Тель-Авівському університеті), музей Батей-га-Осеф (військово-історичний музей), музей Пальмах (історія виборювання незалежности Ізраїлю за часів Британського мандату), Тель-Авівський виставковий центр, Тель-Авівська галерея сучасного мистецтва, і багато інших історичних, мистецьких музеїв і галерей. ОсвітаОсвіта в Тель-Авіві розпочалася з переїзду гімназії «Герцлія» з Яффо у Тель-Авів у 1909 році, що досі працює на вулиці Жаботинського. У двох ВИШ-ах: Тель-Авівському університеті (заснований 1953 року) і Бар-Іланському університеті у Рамат-Гані навчається близько 50 тис. студентів. Також діє кілька коледжів. Культура
Тель-Авів є батьківщиною сучасного івриту та головним центром сучасної івритської культури. Більшість театрів Ізраїлю базується тут. У місті розташований національний театр Ізраїлю Габіма, перший у світі івритомовний театр, та Нова ізраїльська опера. Більшість редакцій щоденних газет на івриті, крім обслуговуючих релігійну аудиторію, знаходяться в Тель-Авіві. Тель-Авів має розгалужену мережу міських публічних бібліотек (понад двадцять). Центральна бібліотека Тель-Авіва, Бейт Аріель, заснована в 1886 році, є найстарішою бібліотекою Ізраїлю, її книжкові фонди налічують понад півмільйона примірників. Користування бібліотекою безкоштовне для жителів міста. Тель-Авівський музей образотворчих мистецтв — найбільш відомий з кількох десятків тель-авівських музеїв. Концерти, вистави та вистави проходять в численних концертних залах, серед яких Палац культури ім. Манна, Центр сценічних мистецтв ім. Голди Меїр, Центр Сюзан Даллаль, театр «Цавта» і Будинок сіоністів Америки. Крім цього, на вулицях Тель-Авіва можна знайти безліч чудових графіті як ізраїльських, так і зарубіжних художників. Однією з цікавих будівель Тель-Авіва є «Будинок-Пагода», побудований в 1925 році за проектом Олександра Леві. Тель Авів також є містом масової забудови будинками в стилі баугауз. ЛГБТ в Тель-АвівіБудучи найполярнішим, за версією «Американських Авіаліній», «містом для ЛГБТ-громади», Тель-Авів є одним з найпопулярніших місць для туристів ЛГБТ на міжнародному рівні з великою ЛГБТ-громадою[16]. Американський журналіст Девід Кауфман описав місто, в якому багато тих «які не бояться вирізнятись», що більш притаманно таким містам як Сідней чи Сан-Франциско. У місті проходить знаменитий парад гордості, найбільший в Азії, щорічно залучаючи більше 200 000 осіб. У січні 2008 року муніципалітет Тель-Авіва заснував громадський центр міста ЛГБТ, надаючи всі муніципальні і культурні послуги ЛГБТ-спільноти під одним дахом. У грудні 2008 року у Тель-Авіві почали організовувати групу геїв-спортсменів для World Outgames 2009 у Копенгагені. Крім того, в Тель-Авіві проходить щорічний фестиваль фільмів ЛГБТ. ЛГБТ община Тель-Авіва є головною темою фільму Ейтана Фокса «Бульбашка», знятого 2006 року. У рейтингу найдорожчих міст для життя у світіВідповідно до рейтингу найдорожчих міст для життя у світі, у 2020 році посідав 5 місце в рейтингу. У 2021 році він очолив цей рейтинг, та став найдорожчим містом для життя у світі.[17] Підйом Тель-Авіва в рейтингу частково був спричинений зміцненням національної валюти - шекелю - щодо долара, а також зростанням цін на транспорт і продукти.[17] Відомі людиУродженці Тель-Авіва
Галерея
ПанорамаДив. також
Примітки
Посилання
|