Хомутове
Хомуто́ве — село Новоазовської міської громади Кальміуського району Донецької області, Україна. Відстань до райцентру становить близько 19 км і проходить автошляхом Т 0508. Із серпня 2014 р. перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами. Загальні відомостіХомутове підпорядковане Хомутівській сільській раді. Розташоване на обох берегах Грузького Яланчика, за 51 км від залізничної станції Сартана. Населення — 749 осіб. Сільській раді підпорядковані також населені пункти Бессарабка, Вітава, Сєдово-Василівка. На території Хомутового міститься центральна садиба колгоспу ім. Леніна, який має 3516 га орної землі. У господарстві розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, вирощуються зернові, технічні, овочеві культури. З допоміжних підприємств є майстерня для ремонту сільськогосподарської техніки. У Хомутовому — середня школа, клуб, бібліотека. Є дитячі ясла. Працюють 3 магазини. На півночі село межує з відділом Українського державного степового заповідника АН УРСР — Хомутовським степом. ІсторіяСело засноване 1820 року як станиця Хомутовська наказним отаманом Війська Донського, генерал-ад'ютантом Михайлом Григоровичем Хомутовим. З моменту створення села основним заняттям його мешканців був вигул коней для Війська Донського. Основу населення складало корінне населення даного регіону, Області Війська Донського, степів південної Росії — донські козаки. Згодом, по мірі налагодження зв'язків між різними регіонами і появою перспектив зайнятості, ще в 19 столітті в станиці з'явилися переселенці з України. Станиця, як і весь регіон, зазнала великих втрат під час війни за народовладдя проти царського режиму у 1917–1923 років і політики розкозачення, тобто ліквідації імперського реєстрового козацтва, як окремого суспільного стану. Частина жителів була репресована, інші стали звичайними громадянами СРСР, слово «станиця» у назві населеного пункту було замінено на «село». НаселенняЗа даними перепису 2001 року населення села становило 749 осіб, із них 86,92 % зазначили рідною мову українську, 12,68 % — російську, 0,27 % білоруську та 0,13 % болгарську мови[1]. Примітки
Посилання
|