Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Біла Кам'янка

село Біла Кам'янка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Тер. громада Бойківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14100010020035617
Облікова картка Біла Кам'янка 
Основні дані
Населення 84
Поштовий індекс 87112
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°32′27″ пн. ш. 37°51′47″ сх. д. / 47.54083° пн. ш. 37.86306° сх. д. / 47.54083; 37.86306
Середня висота
над рівнем моря 		120 м
Водойми балка Хан-Тарама
Відстань до
обласного центру 		73,2 км
Відстань до
районного центру 		24,8 км
Найближча залізнична станція Карань
Відстань до
залізничної станції 		25,3 км
Місцева влада
Адреса ради 87111, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Староласпа, вул. Леніна, 46
Сільський голова Єфреімов Василь Володимирович
Карта
Біла Кам'янка. Карта розташування: Україна
Біла Кам'янка
Біла Кам'янка
Біла Кам'янка. Карта розташування: Донецька область
Біла Кам'янка
Біла Кам'янка
Мапа
Мапа

Бі́ла Ка́м'янка (урум. Ахташ) — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 84 осіб.

Відстань до Бойківського становить близько 24 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія

З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[1]. У 2016 році в рамках декомунізації в Україні адміністративна одиниця перейменована рішенням Верховної Ради України у Бойківський район[2]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[3].

Війна на сході України

Під час війни на сході України 13 жовтня 2014 року поблизу Білокам'янки при поверненні з розвідки підірвалися на фугасі та загинули вояки 19-го батальйону територіальної оборони — старші лейтенанти Григорій Береговенко, Гліб Григораш, солдати Дмитро Котєшевський та Володимир Бабич.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 84 особи, з них 98 % зазначили рідною мову українську та 2 % — російську[4].

Примітки

  1. ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
  2. ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2021. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya