Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Удріївці

село Удріївці
Палац
Палац
Палац
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Новодунаєвецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020170170058669 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1578
Населення 420
Площа 1,66 км²
Густота населення 320,48 осіб/км²
Поштовий індекс 32415
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 49°3′23″ пн. ш. 26°48′44″ сх. д. / 49.05639° пн. ш. 26.81222° сх. д. / 49.05639; 26.81222
Середня висота
над рівнем моря
321 м
Місцева влада
Адреса ради 32415, Хмельницька обл., с. Удріївці
Карта
Удріївці. Карта розташування: Україна
Удріївці
Удріївці
Удріївці. Карта розташування: Хмельницька область
Удріївці
Удріївці
Мапа
Мапа

Удрі́ївці — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

Назва села Удріївці походить від дещо видозміненого топоніму Андріівці, про що йдеться в праці Юхима Сіцінського «Історичних відомостей про парафії і церкви Подільської єпархії». Також відомо, що не так давно серед місцевих жителів село називалось Андрієвцями, а в офіційних документах зустрічається під назвами: Андріївці, Ондріївці, Ондріївка, Одріївці.

Географія

Подільське село Удріївці розташоване на подільській височині, в південно-західній частині України, за 55 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Селом тече річка Безіменна.

Клімат

Удріївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Уперше село Одріївці згадується в 1578 році в Податковому списку. В ті часи село належало пану Ярмолинецькому, а згодом — Чогланському.

У XVIII столітті село входило до Савинецького ключа графів Потоцьких. Згодом село перейшло у власність пана Лозинського, який в 1841 році розпочав будівництво палацу в затишному місці біля джерела. Для потреб будівництва в селі будуються печі для виробництва цегли та черепиці. Місцевість, де добували глину прозвали «Глиняками», а долину якою підвозили воду до печей прозвали «Цегельною долиною». Будівництво тривало декілька років. Праву частину будинку виконали двоповерховою, а ліве крило — одноповерховим, з великим підвальним приміщенням. У цій лівій частині містилися склад, пивниця, комора, льох. Панські покої були розміщені переважно в правому крилі будинку. В 1859 році після смерті Лозинського, маєток отримав його племінник — Дмоховський. На честь народження сина, у 1860 році новий власник звелів добудувати дзвіницю. Пізніше було вирито колодязь, який до тепер зветься «Панським».

У середині XVIII століття документи згадують бідну Михайлівську церкву в Удріївцях. Зусиллями пароха з Солобківців Стефана Ровинського з 1747 по 1750 в селі будується нова дерев'яна греко-католицька церква. Освячення церкви відбулося в 1750 році деканом Йосипом Ярошевичем. Парафія і далі була малою і в 1760 році складала близько 30 прихожан. В 1797 році храм насильно стає православним, після приходу на Поділля влади Романових. В 1815 році пожежа зруйнувала храм. В 1820—1832 роках парафіяни за допомогою графині Потоцької збудували нову церкву — муровану, хрестову в плані, одноверху. В 1860 року до церкви прибудували цегляну дзвіницю. Місцева греко-католицька громада за підтримки священика Крейца до 1830 року проводила у капличці греко-католицькі обряди.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 19321933 селяни села пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[2]

Населення

Населення становить 420 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Відомі люди

Проживали, перебували

Світлини

Див. також

Примітки

  1. ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Джерела

Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9