Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Тунг

Тунг
Тунг молуккський (Aleurites moluccanus) — типовий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Підродина: Crotonoideae
Триба: Aleuritideae
Підтриба: Aleuritinae
Рід: Тунг (Aleurites)
J.R.Forst. & G.Forst.
Вікісховище: Aleurites

Тунг[1], або олійне де́рево[1] (Aleurites) — невеликий рід дерев родини молочайні, поширених у тропічних і субтропічних районах Азії та Південної Америки, а також на островах Тихого океану.

В основному це листопадні дерева заввишки 15–40 м з широко розпростертою розкидистою кроною. Листя овальне або овально-ланцетоподібне. Квіти вершково-білі, дзвоникоподібні, ароматні, одностатеві, з 5–6 пелюстками, зібрані в суцвіття. Плоди кістянкоподібні з тонкою дерев'янистою оболонкою. Насіння велике, у більшості видів отруйне, з багатим вмістом жирів.

Види

Найбільш широко поширений вид роду — тунг молуккський (Aleurites moluccanus). Його ареал охоплює територію від Індії і Китаю до Австралії, Нової Зеландії та островів Полінезії.

Широко культивується в тропічних і субтропічних частинах світу заради його плодів, розміром приблизно з волоський горіх, і містять кілька насінин, багатих олією. Олію видобувають і використовують в їжу і світло; воно відоме в Індії як kekuna, а дерево як «свічковий горіх». На Сандвічевих островах горіхи нанизують на дерев'яні планки і використовують як факели. Масло експортується до Європи для виготовлення свічок.[2]

Деякі дослідники поділяють його на два види: Aleurites moluccanus і Aleurites rockinghamensis.

Деякі види перейшли до інших родів: Croton, Mallotus, Omphalea, Reutealis, Vernicia

Див. також

Примітки

  1. а б Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., С. 386.
  2. 1911 Encyclopædia Britannica/Aleurites - Wikisource, the free online library. en.wikisource.org (англ.). Процитовано 15 січня 2025.


Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9