Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Трактир

The Tabard Inn, Лондон, 1850

Тракти́р — застаріла назва готелю чи заїзду із шинком або рестораном, зазвичай невисокого класу[1]. Трактир — слово російського походження, і використовувалося в дореволюційній Росії. Англійський варіант — «inn», французький — «auberge»[2].

Такі готелі існували в усій Європі. Вони забезпечували не тільки харчування та проживання, а й стайні і корм для коней.

Придорожні готелі почали виникати, коли римляни побудували свою систему римських доріг дві тисячі років тому. Деякі трактири в Європі існують кілька століть. Крім забезпечення потреб мандрівників, готелі традиційно були місцями збору спільнот.

Функцію трактирів перейняли готелі, мотелі і хостели, таверни і бари. Вживається головним чином в маркетингових цілях, аби підкреслити оригінальність надаваних послуг (або місцями, які називалися так історично).

Етимологія

Московський трактир

Слово з'являється в російській мові за Петра I. Безпосереднім джерелом могли бути застарілі польські слова traktjer «трактирник», traktjernia «трактир». М. Фасмер зводить його до італійського trattoria (шинок, корчма)[3][4]. П. Я. Чорних не виключає походження від голландського слова trakteren — пригощати або німецького traktieren з тим же значенням[5]. Як джерела називають також застаріле німецьке Traktierer (трактирник) і французьке traiteur (раніше також означало «трактирник»).

Народна етимологія пов'язувала термін зі словом «тракт». Трактири розташовувалися уздовж великих проїжджих доріг — трактів. Таке пояснення перекочувало в ряд літературних джерел.

Примітки

  1. ТРАКТИР – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (укр.). Процитовано 10 вересня 2018.
  2. Що таке трактир - Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 10 вересня 2018.
  3. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. В 4 тт. / Пер. с нем. О. Н. Трубачева. — М.: Прогресс, 1964—1973.
  4. Що таке ТРАКТИР - Архітектура і монументальне мистецтво - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 10 вересня 2018.
  5. Черных П. Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка. В 2 т. — М.: Русский язык, 1993.

Література

Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9