Тепер нехай йде
«Тепер нехай йде» (рос. «Теперь пусть уходит») — радянський чорно-білий двосерійний телефільм 1963 року, знятий режисером Сергієм Алексєєвим на кіностудії «Мосфільм». СюжетТелефільм (у двох серіях) за однойменною п'єсою Дж. Б. Прістлі. Дія фільму відбувається у Великій Британії. На маленьку станцію Скруп прибуває поїзд, у якому їде хворий старий. Він майже втратив пам'ять — не пам'ятає куди і навіщо їхав, куди відправив два дуже цінні ящики. Залізничники знімають його з поїзда, влаштовують у готель Бістона та запрошують лікаря, який першим впізнає у хворому старому знаменитого художника Саймона Кендла, британську гордість. Хол готелів заповнюють журналісти, а слідом за ними й найближчі родичі Кендла. Старший син Едмунд, безсердечний і безпринципний ділок, який прагне заволодіти ящиками з картинами, завезеними батьком, і прибрати до рук «Трест Кендла», і дочка Герміон, слабовільна світська дама, що спилася. Як з'ясовується, ящики Кендл віз у рідне місто Лонгстоун-бридж до свого друга Робіна Холмса, але виявляється, що той помер. І допомогти в розшуку можуть лише онука Фелісіті, дочка Едмунда, та син господаря готелю Стен, якого батько прогнав із дому. Перед смертю художник, зворушений щирою увагою Фелісіті і Стена, заповідає їм усю свою колекцію. У ролях
Знімальна група
Посилання
|