|
Тарас Шевченко (фільм, 1951)
«Тарас Шевченко» (рос. Тарас Шевченко) — радянський історико-біографічний фільм 1951 року режисера Ігоря Савченка про життя великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка.[1][2][3] Допрем'єрний показ у Києві відбувся 15 грудня 1951 року. У всеукраїнський прокат в УРСР фільм вийшов до 90-річчя смерті Шевченка 17 грудня 1951 року у двох версіях: у версії з російськомовним оригіналом та у версії з україномовним дубляжем.[4][5][6] Сюжет1841 рік. Молодий студент Тарас Шевченко закінчує своє навчання в Петербурзькій художній академії. Серце художника переповнене пристрасним бажанням служити своїй землі. Він повертається додому, де його чекає гучна слава першого національного поета. Після знайомства в Києві з професором Костомаровим Шевченко стає членом таємного політичного товариства Кирила і Мефодія. Через деякий час поліція виходить на слід змовників. Доля кожного з арештованих була сумною, але більше за всіх постраждав Шевченко — його віддають у солдати, із суворою забороною на будь-яку творчу діяльність. Довгі роки він служить в Орській фортеці, в атмосфері щоденної муштри і знущань. Неяскрава природа степу і розмови з новими друзями прикрасили його побут підневільного солдата. Долею поета опікуються друзі, які залишились на волі, але тільки за нового царя, через десятиріччя, відбулося бажане звільнення. У ролях
Творча команда.jpg) Україномовний постер № 2; невідомий художник
ВиробництвоРежисер раптово помер у грудні 1950 року, так і не закінчивши стрічки. Незавершену режисерську версію показали Сталіну, який висловив дванадцять зауважень до фільму. Ніхто не ризикнув сказати Сталіну, що режисер помер, тому кінематографічні авторитети М. Ромм та І. Пир'єв запропонували завершити картину учням та асистентам Савченка, Олександрові Алову і Володимиру Наумову. Їм довелося врахувати всі зауваження Сталіна, характер яких гарно ілюструє такий приклад: вождь вимагав зрівняти за віком Чернишевського, зображеного юнаком, і вже старого Тараса. «Не женіться за маленькою правдою, — мотивував своє рішення Сталін. — Потрібна велика історична правда».[7] За деякими даними, менш заідеологізована оригінальна незавершена режисерська версія фільму збереглася й зараз знаходиться в російському Держфільмофонді.[7] Нагороди
Відгуки кінокритиківФільм отримав змішані відгуки від кінокритиків.[8][9][10][11] Український дубляжУ червні 2013 року до 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка, тодішня голова Держкіно Катерина Копилова пообіцяла організувати оцифрування ряду класичних кінострічок про Шевченко, включно з фільмом «Тарас Шевченко» 1951 року.[12] Процес реставрації працівниками Довженко-центру складався з реставрування плівки, її сканування, оцифровування скану, усунення пошкоджень у цифровій версії і перенесення фільму знову на плівку для зберігання в архіві й тримані в проміжку цифрові версії було записано на DVD.[13] У березні 2014 року Довженко-центр таки випустив збірку 5-дискову DVD-збірку «Шевченко-200» накладом дві тисячі екземплярів, куди також увійшла відреставрована україномовна версія фільму «Тарас Шевченко» 1951 року Ігоря Савченка, однак у продаж ця серія не потрапила і поширювалася лише на приватних презентаціях.[7][14][15][16] Невідомо, чи оцифрована версія 2014 року є україномовною чи російськомовною версією. Повноцінний відреставрована версія з україномовним дубляжем фільму, створеного на студії Довженка станом на 2020 рік ще не знайдена, хоча у «списках» головного фільмофонду України «Довженко-центру» вказується, що у них начебто зберігається україномовна версія фільму,[17] та на комерційному ринку домашнього відео (DVD/Blu Ray диски, VOD-платформи) доступні лише російськомовні копії фільму. Існує невідреставрована версія з україномовним дубляжем фільму, створена на студії Довженка з трансляції UA:Перший. Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
