Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Родзинки

Родзинки

Родзи́нки[1][2] (заст. укр. озюм, ст.-укр. изюмъ)[3] — сушений виноград. Родзинки виробляють у багатьох країнах світу, зокрема у США, Австралії, Чилі, Аргентині, Мексиці, Греції, Туреччині, Індії, Ірані, Пакистані, Афганістані, південній та східній Європі. Використовується для приготування багатьох страв, в тому числі, куті. Також родзинки можна вживати в їжу як самостійний продукт.

Назви

Види ізюму

Ізюм без кісточки
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 300 ккал / 1252 кДж
Білки3,07 г
Жири0,46 гр
Вуглеводи79,18 г

Ніацин (B3)0,766 мг
Пантотенова кислота (B5)0,095 мг
Піридоксин (B6)0,174 мг
Фолацин (B9)5 мкг
Аскорбінова кислота (віт. С)2.3 мг
Токоферол (вітам. E)0,12 мг
Вітамін K3,5 мкг

Залізо1,88 мг
Магній32 мг

Фториди233,9 мкг 
Посилання на запис бази даних USDA
Джерело: USDA Nutrient database

Назви різних видів родзинок змінюються дуже часто. Тому в куховарських книгах, виданих навіть порівняно недавно, 15-20 років тому[відколи?], вони відрізняються від сьогоднішніх, а тим більше від назв сторічної давнини.

Розрізняють:

  • Світлі, дрібні родзинки, без кісточок з солодких зелених і білих (сірих) сортів винограду Найчастіше він називається кишмиш (кулінарна назва), або сабза (сучасна торгова назва);
  • Темні, майже чорні або сині, а частіше темно-бордові безнасінні родзинки, за старою кулінарною термінологією — «коринка» (при приготуванні з винограду сортогрупи коринка), за сучасною торгівельною термінологією — «Бідана», або «шигані». Існує два основні різновиди: дуже солодкі і менш солодкі з однією кісточкою;
  • Великі, м'ясисті, дуже солодкі, приємні на смак, з двома-трьома великими кісточками. Їх одержують з винограду сорт Хусайне — «Дамські пальчики» або з герміану.
Три грона винограду на гербі міста Ізюм

Перший і другий види родзинок використовуються в хлібобулочних і кондитерських виробах, другий — особливо в кексах і пасках. Третій вид родзинок йде зазвичай на приготування компотів , напоїв, а також вживається при приготуванні деяких м'ясних страв (напр. плов).

Фабричні родзинки рівніші, краще очищений від домішок, але менш ароматні, ніж родзинки ручної обробки. Щодо інших властивостей, то характер обробки не має істотного значення для кулінарного використання. В здобне тісто краще використовувати родзинки в подрібненому вигляді та попередньо обваляти їх у борошні. Тоді родзинки рівномірніше розподілаються в тісті.

Також можна використовувати для приготування компоту або кондитерських виробів на кшталт «морских камінців».

Примітки

  1. Родзинки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Родзинки // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Озюм // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Словарь росийсько-український 1893—1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.); Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко); Правописний словник 1929 р. (Г. Голоскевич); Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  5. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
  6. Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 260.
  7. Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов)

Див. також

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9