Посікіра Микола Михайлович

Микола Михайлович Посікіра
Народився	22 березня 1946(1946-03-22)
Помер	12 грудня 2019(2019-12-12) (73 роки) Львів
Національність	українець
Громадянство	СРСР →  Україна
Жанр	монументальна, сакральна та станкова скульптура
Навчання	Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Напрямок	постаті, історія та культура України, сакральне мистецтво, лірика
Роки творчості	1960—2019
Вплив	Дмитра Крвавича
Працював у містах	Львів, Івано-Франківськ, Кіцмань, Золочів
Премії	лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка
Звання

Микола Михайлович Посікіра (22 березня 1946 — 12 грудня 2019, Львів) — український скульптор, автор понад 100 пам'ятників та низки меморіальних таблиць.

Скульптор. Заслужений діяч мистецтв України. Учень Дмитра Крвавича. Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка^[1].

У 1970—1980 роках Микола Посікіра, спромігся ще за часів радянської влади створити та встановити у Львові художньо-меморіальні таблиці визначним українським особистостям: Маркіяну Шашкевичу, Руській трійці, Лесю Курбасу, Борису Грінченку, Адаму Коцкові, Івану Франкові, Богдану-Ігорю Антоничу.

Творча майстерня Миколи Посікіри містилася в будинку на вул. Пісковій, 15а, у Львові^[2].

12 грудня 2019 року, вночі, на 74-му році життя, Посікіра Микола Михайлович відійшов у вічність^[3].

Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79).

• Пам'ятники загиблим землякам у селах Самбірського району Львівської області — Михайлевичі (1977, у співавторстві з архітектором О. Смуріковим)^[4], Отиневичі (1977, у співавторстві з архітектором Богданом Черкесом)^[5].
• Декоративні скульптурні композиції при вході до будинку культури в Тюмені (не пізніше 1980, метал)^[6].
• Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі, поле № 3 (1989), у співавторстві зі скульпторами Любомиром Яремчуком, Ярославом Скакуном^[7][8].
• Пам'ятник на могилі Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі, поле № 22 (1990), у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком^[7][8].
• Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу у Львові (1990; у співавторстві з Дмитром Крвавичем)^[9].
• Погруддя Олексі Бобикевичу в Малих Дідушичах (1991)^[10].
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Моршині (1991, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Василем Каменщиком)^[11].
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Задвір'ї (1991, у співавторстві зі скульпторами Любомиром Яремчуком, Любомиром Юрчуком, архітектором Михайлом Федиком)^[12].
• Погруддя Леся Курбаса в Самборі (бронза, мармурова крихта). Відкрито біля міського Народного дому 21 жовтня 1991 року під час святкування 750-ліття від часу першої писемної згадки міста Самбора^[13].
• Пам'ятник Петру Сагайдачному в с. Кульчиці (1992, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Михайлом Федиком)^[14].
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в Оброшині (1993, у співавторстві зі скульпторами Любомиром Яремчуком, Володимиром Римаром, архітектором Михайлом Федиком)^[15].
• Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу на площі Вічевій у Золочеві (1993; у співавторстві зі скульптором Дмитром Крвавичем, архітектором Михайлом Федиком)^[16].
• Пам'ятник на могилі Ярослава Годиша на Личаківському цвинтарі (1994, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Василем Каменщиком)^[7].
• Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові (1994; у співавторстві зі скульпторами Дмитром Крвавичем та Любомиром Яремчуком)^[17].
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в П'ятничанах (1995, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Михайлом Федиком)^[18].
• Пам'ятник Іванові Франку в Івано-Франківську (у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Василем Каменщиком). Відкритий 26 серпня 1995 року^[19].
• Фіґура Скорботної Матері Божої під хрестом у с. Мшанець Самбірського району (1996).
• Пам'ятник Володимиру Івасюку в Кіцмані. Відкритий 4 березня 1999 року до 50-ліття від дня народження В. Івасюка (у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком та архітектором Михайлом Федиком). Виготовлений на Львівській кераміко–скульптурній фабриці.
• Пам'ятник на могилі Мирослава Іванюти на Личаківському цвинтарі, поле № 49 (2002, бронза, граніт; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)^[7].
• Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу на площі Незалежності у Золочеві (2002; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)^[20].
• Пам'ятник на могилі художника Миколи Бідняка на Личаківському цвинтарі у Львові (2006, у співавторстві з архітектором Василем Каменщиком).
• Пам'ятник Степанові Бандері у Львові (2007; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)^[21].
• Пам'ятник Степану Бандері на Європейської площі в Івано-Франківську (2009)^[22].
• Меморіал жертвам політичних репресій московського комуністичного режиму в Україні (у співавторстві з архітекторами Михайлом Федиком та Юрієм Столяровим). Відкритий 10 жовтня 2010 року на полі поховань № 55 Янівського цвинтаря у Львові^[23].
• Пам'ятник Матері-Україні на площі Ринок у Самборі (2010; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)^[24].
• Погруддя художника Михайла Бойчука, встановлене у березні 2014 року на фасаді львівського палацу мистецтв у межах відкриття щорічної виставки-конкурсу «Весняний сезон» та освячене 7 квітня 2014 року^[25].
• Пам'ятник Митрополиту Андрею Шептицькому на площі Святого Юра у Львові (2015, у співавторстві з архітекторами Михайлом Федиком, Ігорем Кузьмаком)^[26].
• Фігура Богородиці на вулиці Івасюка в селі Конопниця, Львівського району Львівської області^[27].
• Погруддя Тараса Шевченка в смт Війтівці, Хмельницького району, Хмельницької області (у співавторстві зі скульптором Леонідом Юрчуком). Відкритий у 2022 році^[28].

• 
  Пам'ятник на могилі Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі
• 
  Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі
• 
  Пам'ятник Петру Сагайдачному в селі Кульчиці
• 
  Пам'ятник Франкові в Івано-Франківську
• 
  Пам'ятник Володимиру Івасюку в Кіцмані
• 
  Пам'ятник М. Шашкевичу у Львові біля музею «Русалки Дністрової»
• 
  Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові
• 
  Пам'ятник Степанові Бандері в Івано-Франківську
• 
  Пам'ятник Степанові Бандері у Львові
• 
  Погруддя Леся Курбаса в Самборі

• Партизанська мати (1973, тонований гіпс, 51×30×37)^[29].
• Портрет Ежена Потьє (1977, тонований гіпс, 48×45×47^[30], за іншими даними 1978, 51×30×37^[31]).
• Дума про землю (Ходок з України) (1980, тонований гіпс, 50×100×54)^[1].
• Щаслива молодість (1982, тонований гіпс, 100×60×70)^[32].
• День Перемоги (1985, тонований склобетон, 71×39×38)^[33].
• Захар Беркут (1986, тонований гіпс, 52×47×47)^[34].

• Першій маївці 1890 року у Львові, таблиця встановлена на стіні ратуші (1970^[35], за іншими даними 1977^[36]).
• Страченим гайдамакам у Городку Львівської області, будинок готелю (1970, чавун; у співавторстві з В. Саничем)^[37][38].
• Іванові Франку на вулиці Соломії Крушельницької, 25 у Львові (1978, у співавторстві з архітектором Богданом Черкесом)^[39].
• «Руській трійці» на вулиці Стефаника, 2 у Львові (1987; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)^[40].
• Маркіяну Шашкевичу на площі Шашкевича, 1 у Львові (1986, бронза)^[41].
• Лесю Курбасу на вулиці Руській, 20 у Львові (1987, бронза; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)^[42].
• Борису Грінченку на вул. Винниченка, 24 у Львові (1988, бронза, відновлена у 2002 році)^[43].
• Богдану-Ігорю Антоничу на вулиці Городоцькій, 50 у Львові (1989, бронза)^[44].
• Адамові Коцку на вул. Грушевського, 4 у Львові (1991, бронза; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком).
• Юліану Опільському у Львові (1991, бронза).^{[джерело?]}
• Володимиру Івасюку на вулиці Івасюка, 2 у Львові (1991, бронза; у співавторстві з архітектором Василем Каменщиком)^[45].
• Богдану Лепкому у Львові (1992, бронза).^{[джерело?]}
• Михайлу Драгоманову у Львові (бронза).^{[джерело?]}
• Миколі Івасюку на вулиці Фредра, 7 у Львові (1995, у співавторстві з архітектором Василем Каменщиком)^[46].

• 
  Меморіальна таблиця Першотравневій демонстрації 1890 року у Львові
• 
  Меморіальна таблиця Іванові Франку у Львові
• 
  Пам'ятна таблиця Богдану-Ігореві Антоничу у Львові
• 
  Меморіальна таблиця Миколі Івасюку у Львові

• Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Роман Наконечний. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
• Загайська Р. Про автора // Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
• Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — 480 с. — ISBN 966-8955-00-5.
• Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-629-077-3.

• Нова неділя (мистецький часопис Львівщини), грудень 2013.
• Соломія Головіна (6 грудня 2012). Якщо точно скопіювати портрет людини, вийде не скульптура, а муляж, — Микола Посікіра. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 22 грудня 2019.
• Микола Посікіра. lychakivcemetery.org. Фонд Культурної Спадщини Польщі. Архів оригіналу за 27 травня 2023. Процитовано 5 липня 2022.