|
Вулиця Фредра (Львів)
Вулиця Фре́дра — вулиця у Галицькому районі міста Львова[5][6], у межах історичного центру міста. Прямує від вулиці Князя Романа до проспекту Шевченка[7]. Назва
ІсторіяЗначна частина забудови парної сторони вулиці розташована на місці колишньої кам'яниці Леваковських, зведеної в першій половині XIX століття[9]. Тут 1857 року Володимир Дідушицький розмістив і через два роки урочисто відкрив для відвідувачів Поторицьку бібліотеку[10]. Наприкінці XIX століття в будинку мешкав польський політик Казимир Хлендовський[11]. Тут же від 1872 року після повернення з Франції мешкав та помер літератор Северин Гощинський. Кам'яницю розібрано у 1909 році. Нині на її місці знаходиться ряд модернових чиншових (прибуткових) кам'яниць під № 2, 4, 4а, 6. На цій же вулиці, в будинку під № 7 (не зберігся) віддавна мешкав літературний суперник Гощинського — Александер Фредро[9]. Невеликий класицистичний палацик, збудований у 1840 році, Фредро придбав 1847 року у власника Шимона Сухоцького. 1906 року дім розібрано[12]. ЗабудоваВ архітектурному ансамблі вулиці Фредра переважають історизм та віденська сецесія[4]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури національного та місцевого значення. Будинки№ 1 — будівля колишнього військового казино, споруджена у 1881—1885 роках за проєктом Яна і Кароля Шульців. На фасаді алегоричні фігури і ліпнина із воєнною атрибутикою виконані Петром Гарасимовичем[13]. У 1939 році перший поверх будівлі займав Торговий дім мистецтва, а решта приміщень були зайняті військовим казино або здавалися в оренду. Після війни тут розмістився Клуб офіцерів Радянської армії, який функціонував до 1981 року. Того ж року будівлю передали Львівському шаховому клубу, що від 1946 року містився в будинку на площі Ринок, 8[14]. У 2007 році більшість приміщень в будинку передали на баланс Львівського Національного університету імені Івана Франка. Шахісти займають лише декілька горішніх приміщень, де діє ДЮСШ «Дебют»[15]. 23 вересня 2008 року будівлю віднесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації[16]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 73-м[3]. № 2 — п'ятиповерховий будинок збудований протягом 1909—1912 років на розі з нинішньою вулицею Князя Романа як прибутковий будинок Фейвела Френкеля. Проєкт у формах класицизуючого раціонального модерну розроблено Тадеушем Врубелем і Максимільяном Бурстіном у бюро Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана-Рудневського. 1913 року на фасаді уміщено пам'ятну таблицю на честь польського поета «української школи» та громадського діяча Северина Гощинського, котрий мешкав у 1872—1876 роках у попередньому будинку, що стояв на цьому місці (скульптор Тадеуш Блотницький)[17]. Після першої світової війни будинок придбано Касою хворих, яка влаштувала тут лікарню, а на першому поверсі — аптеку. У 1980-х роках перебудовано інтер'єр аптеки, вхід з нинішньої вулиці Князя Романа перенесено на вулицю Фредра. Нині це комунальна аптека № 1[18][9]. Нині тут розташоване поліклінічне відділення КНП «4-а міська клінічна лікарня м. Львова»[19]. № 4/4а — два житлових будинки збудовані 1912 року фірмою Міхала Уляма за проєктом Романа Фелінського у стилі модернізованого класицизму[20]. У будинку № 4а протягом 1986—2000 років мешкав композитор Ігор Білозір. На згадку про це 13 січня 2002 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор Андрій Андрійович Сухорський)[21]. У № 4а мешкав польський театральний режисер Ервін Аксер[11]. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 888-м та № 889-м відповідно[3]. Управління історичного середовища Львівської міської ради має намір до 31 грудня 2019 року відреставрувати всі балкони на фасаді будинку-пам'ятки на вулиці Фредра, 4а. Також відреставрують вісім напівкруглих балконів у самій будівлі[22]. В будинку під № 4а міститься арт-салон, художня галерея «Велес», заснований у 2013 році як арт-центр для художників Західного регіону України. Основним напрямком салону «Велес» є сучасне мистецтво[23]. № 5 — у XIX столітті на цій території розташовувався маєток з палацом, збудованим 1840 року в стилі бідермаєр та парком, що належав родині Фредрів. 1905 року парк був розпарцельований та близько 1909 року на цьому місці споруджена триповерхова рядова кам'яниця у неокласицистичному стилі. У 1931 році кінематографічний підприємець Маркус Парізер подав до магістрату прохання щодо отримання дозволу на будівництво тут кінотеатру з глядацькою залою, яку планувалося розмістити у внутрішньому подвір'ї будинку, але проєкт не був реалізований. Вже у 1930—1940-х роках будинок був зруйнований, і ділянка залишалася незабудованою до 2008 року[24]. У 2008 році затверджений робочий проєкт, розроблений архітекторами Г. Шульгою (ГАП), Б. Гоєм, дизайнерами О. Савельєвим та Н. Храпцьо[25]. Проєктом передбачався готель з рестораном на 50 місць, баром на 12 місць та літнім відкритим майданчиком кафе на 25 місць. З боку вул. Фредра розташований головний вхід, а з боку вул. Білозіра — проїзд. Комплекс складається з двох частин: п'яти— та шестиповерхої (включно з мансардними поверхами). Біля головного входу у готель планувалося встановити погруддя Александра Фредра[26]. Готель розпочав роботу наприкінці 2011 року[27]. Тут під час «Євро-2012» була резиденція збірної Португалії з футболу[28], донецького «Шахтаря» під час перебування у Львові[джерело?]. Власники готелю «Нобіліс», протягом 25 серпня-16 вересня 2011 року, власним коштом провели ремонт на вулиці Фредра. Тут переуклали дорожнє покриття та тротуари[29]. № 6 — дім з театральною залою, збудований 1910 року за проєктом Зигмунта Федорського[30]. Нині тут міститься театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки», а також техломбард «Скарбниця». № 7 — житловий будинок, зведений у 1911 році за проєктом Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана. Замовниками виступали лікар Адам Герлінський і адвокат Ян Шенк, контора якого розташовувалась на третьому поверсі. У цьому будинку у 1911—1915 роках мешкав та працював художник Микола Івасюк, про що сповіщає встановлена 1995 року меморіальна таблиця (скульптор Микола Посікіра, архітектор Василь Каменщик).[31] Тут також мав майстерню художник Казимир Сіхульський[11]. У попередньому будинку на цьому місці у 1890—1903 роках діяло фотоательє Людомила Кеглера[32]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 730-м[3]. У квітні 2017 року, нові власники приміщення зруйнували фасад з боку вулиці Білозіра, зробивши з двох вікон двері. В частині приміщення планувалося відкрити фаст-фуд. Галицький районний суд Львова зобов'язав власників нежитлового приміщення у цій пам'ятці архітектури відновити зруйнований ними фасад будинку[33]. Лінійну забудову з непарного боку вулиці Фредра продовжує будівля «Шотландської кав'ярні», меншим фасадом виходячи на проспект Шевченка, де має № 27. Це колишня прибуткова кам'яниця Еміля Векслера споруджена за проєктом Збіґнєва Брохвіча-Левинського у 1908—1909 роках у стилі раціонального модерну. Приміщення партеру (перший поверх) будівлі у 1909—1939 роках займала відома кав'ярня «Шкоцька» («Шотландська»)[34], яка відновила тут свою роботу у 2015 році.
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
