Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Населення Сумської області

Населення Сумської області станом на лютий 2013 року становило 1142,3 тис. мешканців. 775,4 тис. осіб (67,9% населення області) проживає у 35 міських населених пунктах (15 містах та 20 селищах міського типу). 366,9 тис. осіб (32,1% населення області) у 1498 селах. Густота населення області у 2013 р. становила 47,9 осіб на кв.км, що на 36% менше ніж в середньому по країні.

Чисельність населення

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[1][2][3]

рік населення місце серед
регіонів
1926 1 824 000
1939 1 673 000 13
1941[4] 1 720 000
1944[5] 1 184 000
1959 1 508 294 13
1970 1 504 679 17
1979 1 462 566 17
1989 1 432 652 16
2001 1 299 746 17
2014 1 132 957 20

Найбільші міста

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,0 тисяч
за даними Держкомстату[6][7]
Суми ▼268,9 Путивль ▼16,2
Конотоп ▼88,5 Буринь ▼9,0
Шостка ▼78,5 Краснопілля ▼8,3
Охтирка ▼48,9 Ворожба ▼7,4
Ромни ▼42,0 Середина-Буда ▼7,2
Глухів ▼34,3 Вороніж ▼7,2
Лебедин ▼25,8 Свеса ▼6,8
Кролевець ▼23,5 Недригайлів ▼5,6
Тростянець ▼21,2 Степанівка ▼5,6
Білопілля ▼16,7 Липова Долина ▼5,3

Природний рух

Показники народжуваності, смертності та природного приросту у 1950–2014 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб) 1950[8] 1960[8] 1970[1] 1990[9] 2000[9] 2010[9] 2014[9]
народжуваності 21,6 18,4 13,2 11,5 7,0 8,9 9,2
смертності 7,8 7,3 10,5 14,6 18,1 17,3 17,2
природного приросту 13,8 11,1 2,7 -3,1 -11,1 -8,4 -8,0

Національний склад

У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становила 1152,0 тис. осіб, або 88,8% від загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їхня кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 36% і нараховувала на дату перепису 121,7 тис. осіб.

Історична динаміка національного складу області за даними переписів населення, %[10][11][12][13]

1939 1959 1970 1989 2001
українці 87,3 87,9 87,2 85,5 88,8
росіяни 11,0 11,1 11,7 13,3 9,4
інші 1,7 1,0 1,1 1,2 1,8

Національний склад населення Сумської області станом на 2001 рік, %[13]

№ Національність Кількість осіб Відсоток до загальної кількості
1 Українці 1 152 034 88,84%
2 Росіяни 121 655 9,38%
3 Білоруси 4 320 0,33%
4 Цигани 1 377 0,11%
5 Вірмени 1 183 0,09%
6 Молдовани 778 0,06%
7 Євреї 762 0,06%
8 Азербайджанці 569 0,04%
9 Татари 435 0,03%
10 Грузини 424 0,03%
11 Інші 13 226 1,02%
Разом 1 296 763 100%

Національний склад районів та міст Сумської області за переписом 2001 року[14]

українці росіяни білоруси
Суми 84,6 12,4 0,4
Глухів 90,8 8,4 0,2
Конотоп 90,1 8,3 0,4
Лебедин 92,9 6,3 0,3
Охтирка 87,9 8,2 0,5
Ромни 93,7 5,4 0,3
Шостка 86,7 9,2 0,3
Білопільський район 93,1 5,6 0,3
Буринський район 96,3 2,6 0,3
Великописарівський район 72,4 26,7 0,3
Глухівський район 86,4 13,2 0,1
Недригайлівський район 97,7 1,7 0,2
Охтирський район 95,6 3,4 0,5
Путивльський район 47,4 51,6 0,3
Роменський район 97,2 2,1 0,2
Середино-Будський район 89,3 9,9 0,3
Конотопський район 97,0 2,1 0,3
Краснопільський район 91,2 7,8 0,5
Кролевецький район 95,6 3,6 0,1
Лебединський район 95,6 3,6 0,3
Липоводолинський район 97,4 1,8 0,1
Сумський район 93,1 5,6 0,5
Тростянецький район 84,8 13,9 0,4
Шосткинський район 94,8 4,0 0,4
Ямпільський район 92,4 6,6 0,4

Мовний склад

Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Сумської області за переписом 2001 р.

Українську мову вважали рідною 84% населення області, що на 5,9 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визнали як рідну 15,6% населення, у порівнянні з минулим переписом населення цей показник знизився на 5,8 відсоткового пункта. Частка інших мов, які були вказані як рідні, за міжпереписний період зменшилася на 0,1 відсоткового пункта і становила 0,4%.

Рідна мова населення області за результатами переписів, %[11][12][15][16]

1959 1970 1989 2001
українська 82,0 80,7 78,1 83,3
російська 17,6 18,9 21,4 15,5
інша 0,4 0,4 0,5 0,4

Рідна мова населення Сумської області за переписом 2001 р.[16]

українська російська білоруська циганська
СУМСЬКА ОБЛАСТЬ 83,3 15,5 0,1 0,1
м. СУМИ 77,4 20,2 0,1 0,0
м. ОХТИРКА 87,1 10,0 0,1 0,0
м. ГЛУХІВ 83,3 16,4 0,1 0,1
м. КОНОТОП 86,4 13,0 0,1 0,1
м. ЛЕБЕДИН 93,3 6,5 0,1 0,0
м. РОМНИ 94,0 5,7 0,1 -
м. ШОСТКА 60,8 35,7 0,1 0,0
ОХТИРСЬКИЙ РАЙОН 96,2 3,3 0,3 0,0
БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН 93,8 5,4 0,2 0,3
БУРИНСЬКИЙ РАЙОН 96,9 2,5 0,2 0,2
ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОН 72,6 27,0 0,1 0,0
ГЛУХІВСЬКИЙ РАЙОН 78,1 21,7 0,0 -
КОНОТОПСЬКИЙ РАЙОН 97,4 2,2 0,1 0,1
КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН 93,0 6,5 0,3 0,0
КРОЛЕВЕЦЬКИЙ РАЙОН 95,8 3,8 0,0 -
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОН 96,1 3,5 0,2 -
ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОН 97,7 1,9 0,0 -
НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОН 97,7 1,9 0,1 -
ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОН 38,7 61,0 0,1 0,0
РОМЕНСЬКИЙ РАЙОН 97,6 2,0 0,1 -
СЕРЕДИНО-БУДСЬКИЙ РАЙОН 20,8 79,1 0,0 -
СУМСЬКИЙ РАЙОН 93,8 5,5 0,3 0,0
ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОН 86,1 13,3 0,2 0,0
ШОСТКИНСЬКИЙ РАЙОН 86,5 12,9 0,2 0,3
ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН 82,5 16,9 0,1 0,2

Вільне володіння мовами

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 95,69% мешканців Сумської області вказали вільне володіння українською мовою, а 67,92% - російською мовою. 97,91% мешканців Сумської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Сумської області за даними перепису населення 2001 р.[17][18]

своєї

національності

українська російська
Українці 98,26% 64,72%
Росіяни 97,82% 72,54%
Білоруси 46,64% 75,79% 77,52%
Цигани 63,69% 84,24% 52,07%
Вірмени 72,10% 68,13% 82,92%
Молдовани 58,35% 82,78% 70,69%
Євреї 4,33% 87,40% 93,96%

Місце народження

За переписом 2001 року 92,2% населення Сумської області народилися на території України (УРСР), 7,2% населення — на території інших держав (зокрема 5,4% — на території Росії), 0,6% населення не вказали місце народження. 83,1% населення народилися на території Сумської області області, 9,1% — у інших регіонах України.[19]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Сумської області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Сумської 1078197 83,1
Чернігівської 24110 1,9
Харківської 12850 1,0
Полтавської 11705 0,9
Донецької 10830 0,8
Луганської 5580 0,4
Житомирської 4862 0,4
Київської 4718 0,4
Закарпатської 4007 0,3
Дніпропетровської 3911 0,3
АР Крим 3800 0,3
Вінницької 3718 0,3
Рівненської 2917 0,2
Хмельницької 2882 0,2
Черкаської 2563 0,2
Львівської 2410 0,2
м. Києва 2201 0,2
Кіровоградської 2066 0,2
Запорізької 1989 0,2
Одеської 1987 0,2
Волинської 1609 0,1
Івано-Франківської 1553 0,1
Херсонської 1444 0,1
Миколаївської 1282 0,1
Тернопільської 1224 0,1
Чернівецької 604 0,0
Севастополя 269 0,0

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[20]

сфера діяльності кількість зайнятих частка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 109 158 24,3%
Обробна промисловість 98 679 22,0%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту 44 434 9,9%
Освіта 39 417 8,8%
Охорона здоров'я та соціальна допомога 31 352 7,0%
Державне управління 27 615 6,1%
Транспорт і зв'язок 26 502 5,9%
Будівництво 18 427 4,1%
Виробництво електроенергії, газу та води 13 223 2,9%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам 12 290 2,7%
Колективні, громадські та особисті послуги 10 866 2,4%
Готелі та ресторани 7 112 1,6%
Добувна промисловість 4 440 1,0%
Фінансова діяльність 3 697 0,8%
Неточно вказали або не вказали вид діяльності 1 530 0,3%
Послуги домашньої прислуги 485 0,1%
Рибне господарство 261 0,1%
Всього зайнятих економічною діяльністю 449 488 100,0%

Примітки

  1. ↑ а б Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
  2. ↑ Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
  3. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
  4. ↑ на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  5. ↑ на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  6. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 4 жовтня 2014.
  7. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  8. ↑ а б «Численность, состав и движение населения СССР» Статистические материалы. — М., 1965. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  9. ↑ а б в г Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  11. ↑ а б Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
  12. ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  13. ↑ а б Про кількість та склад населення Сумської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 20 листопада 2015.
  14. ↑ Дністрянський М. C. — Етногеографія України: навч. посібник [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  16. ↑ а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 березня 2013.
  17. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  18. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  19. ↑ Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року». Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  20. ↑ Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
Kembali kehalaman sebelumnya