Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського

Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
рос. Московский академический театр имени Владимира Маяковского Редагувати інформацію у Вікіданих

55°45′23″ пн. ш. 37°36′06″ сх. д. / 55.75630008° пн. ш. 37.60162726° сх. д. / 55.75630008; 37.60162726
Країна Росія Росія
Місто
Адреса
вул. Велика Никитська, буд. 19
Назва на честь
(епонім)
Маяковський Володимир Володимирович Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Konstantin Terskyd Редагувати інформацію у Вікіданих
 Архітектурний стиль псевдоросійський стиль Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип театральна організаціяd, споруда театру Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновник Мейєргольд Всеволод Емільович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відкрито 1922
Оф. відкриття 1920 Редагувати інформацію у Вікіданих
mayakovsky.ru
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID 1687

Мапа

CMNS: Московський академічний театр імені Володимира Маяковського у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Моско́вський академі́чний теа́тр і́мені Володи́мира Маяко́вського (рос. Московский академический театр имени Владимира Маяковского) — один з найстаріших театральних колективів Росії. У різні роки називався: Театр революційної сатири (Теревсат) (1920–1922), Театр Революції (1922–1943), Московський театр Драми (1944–1954).

Історія

Будівля, в якій перебуває театр нині, збудована у 1886 році спеціально для гастролей іноземних знаменитостей. На цій сцені у той час грали Сара Бернар, Елеонора Дузе, Ернесто Поссарт, Жан Муне-Сюллі, тощо. На межі XIX–XX століть театр мав назву «Інтернаціональний» через загальноєвропейський склад артистів, що тут виступали.

Жовтневий переворот змінив долю театра. У 1920 році в будівлі театру розмістився Театр революційної сатири (Теревсат), а у 1922 році він був перетворений на Театр революції. Саме з 1922 року веде свою офіційну біографію Театр імені Маяковського. Керівником театру призначений Всеволод Меєрхольд, який пропрацював у ньому два роки.

У 1931 році театр очолив Олексій Попов, при ньому були поставлені такі спектаклі, як: «Поема про сокиру», «Мій друг», «Ромео і Джульєтта», «Загибель екадри», «Собака на сіні», «Таня», «Безприданниця», «Марія Стюарт» та інші.

З початком німецько-радянської війни у 1941–1943 роках театр перебував у евакуації в Ташкенті. У 1943 році театр повернувся до Москви, де в нього влились раніше об'єднані трупи московського Театру Ленсовєта і Московського театру драми (працювали під керівництвом Миколи Горчакова у приміщенні Театру Революції).

З 1943 по 1954 роки театр іменувався Московським театром драми. Тоді ж, у 1943, театр очолив Микола Охлопков. За його керівництва, що тривало до 1967 року, у театрі поставлені такі спектаклі, як «Молода гвардія», «Мати», «Зикови», «Гроза», «Гамлет», «Клоп», «Аристократи», «Іркутська історія», «Мамаша Кураж…», «Медея», «Смерть Тарелкіна» й інші.

У 1954 році театру присвоєне ім'я Володимира Маяковського.

З 1968 по 2001 роки театр очолював Андрій Гончаров. Найвизначнішими спектаклями цих років були: «Таланти і шанувальники», «Діти Ванюшина», «Розгром», «Трамвай Бажання», «Людина з Ламанчі», «Банкрут», «Бесіди з Сократом», «Біг», «Чайка», «Леді Макбет Мценського повіту», «Життя Клима Самгіна», «Плоди просвіти», «Захід», «Наполеон Перший», «Жертва століття», «Ляльковий будинок»…

У січні 2002 року до Театру імені Маяковського прийшов новий художній керівник — Сергій Арцибашев, який пробув на цій посаді до березня 2011 року й був змушений подати у відставку на вимогу групи акторів театру[1].

З травня 2011 року художнім керівником театру є Міндаугас Карбаускіс.

Примітки

  1. [Худрук Театра Маяковского со скандалом ушел в отставку (рос.). Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 20 березня 2014. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 56 (довідка) Худрук Театра Маяковского со скандалом ушел в отставку (рос.)]

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya


Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9