Моги́ли (рум.Movilă, Movilești; пол.Mohyła) — молдавський (волоський) шляхетний рід. Походить від боярМолдавського князівства. За легендою, протопласт роду Пуріче в час битви врятував життя молдавського господаря Штефана III, подавши йому свіжого коня. В подяку господар надав йому маєтності, а прізвисько Пуріче (рум.Purice «блоха») замінив на Могила (рум.Movilă «пагорб»). Вперше згадується у першоджерелах під 1499 роком. Найвідоміший в Україні представник роду — Петро Могила, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.
Іван — управляв молдовським воєводством за господаря Александра. Мав трьох синів: Єремію, Георгія та Симеона. Дід Петра Могили.
Симеон (?—1607) — модавський господар (1606—07). Одружений з угорською княжною Маргарет (мати Петра Могили). Мав 6 синів.
Петро (21 грудня 1596 — 1 січня 1647) — молдовський боярин, політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 року, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 року, екзарх Константинопольського патріарха. Канонізований Церквою 1996 року.
Олександр (1601—1620) — господар Молдови (1615—1616)
Богдан
Самфира (?—1596)
Петро
Олександра (?—1597)
Станіслава (Стана) (?—1597)
Єремія Могила
Марія Амалія Могилянка
Раїна Могилянка
Примітки
↑Стоцький Я. Г. Задарівський монастир св. Параскеви // Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. 63. — ISBN 966-7086-24-0.
Джерела
Czamańska I. Mohyłowie // Słownik dynastii Europy, red. J. Dobosz, M. Seweryński. — Poznań, 1999. — S. 270—272. (пол.)
Demel J. Historia Rumunii. — Wrocław, 1970. (пол.)
Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 564—574. (пол.)
Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)