Задарівський монастир
Задарівський монастир Святої Параскеви — згромадження монахів у XVI–XIX століттях у селі Задарів (нині в Монастириській громаді Чортківського району Тернопільської області). Заснований як православний. Покровителями Задарівського монастиря були господарі Молдовського князівства. Відомості4 січня 1613 р. дружина молдовського господаря Єремії Могили Єлизавета надала ченцям обителі дарчу грамоту (ще одну — 4 січня 1614 р.). Чергове надання Задарівський монастир отримав 4 лютого 1630 р. від молдовського господаря Мирона Барновського (текст дарчої грамоти майже ідентичний тексту акта Єлизавети Могили від 4 січня 1613 р.[1]). На початку XVIII століття монастир став унійним, увійшов до ЧСВВ. Під час відвідин Галичини цісарем Австрійської імперії Францом ІІ монахи Бучацького монастиря мали в нього авдієнцію. Вислухавши їх, цісар указом від 27 березня 1818 р. постановив, що закриті монастирі в Угорниках, Сокільці, Задарові з усім майном мають належати до Бучацького монастиря.[2] 1819 року Задарівський монастир приєднався до Бучацького, ченці переїхали до Бучача. Сучасність
Примітки
Література
|