Лікійський алфавіт

Лікійський алфавіт — використовувався для запису лікійської мови на останній стадії її існування. Подібно до інших малоазійських алфавітів виник під впливом грецького алфавіту, але не безпосередньо від нього, а від фінікійського алфавіту. З цієї причини зовнішню схожість з грецьким алфавітом оманливе: ряд букв, подібних за формою, мають зовсім інші значення. Хоча лікійська писемність у своїй основі є алфавітною, у ній спостерігаються деякі пережитки консонантизму фінікійського алфавіту, від якого він походить (тобто один знак для приголосного може означати склад).

Дешифрування відбувалося поетапно в кінці XIX — поч. XX ст. Внесок в інтерпретацію окремих написів внесли Сікс (Нідерланди), Ембер (Франція), Картрайт (Велика Британія), Бугге, Торп. Дешифрування завершили В. Томсен, Г. Педерсен та П. Мериджи^[1].

Лікійський алфавіт^[2][3] містив 29 знаків. Деякі звуки передавалися поєднаннями знаків, які вважаються однією літерою. Було 6 голосних (звук «o» був відсутній), плюс два носових голосних, і два знаки незрозумілого значення. Дванадцять лікійських букв не мають аналогів у грецькому алфавіті.

Лікійський алфавіт включений у версію 5.1 стандарту Юнікод в діапазон U+10280 — U+1029F.

• Летоонська трилінгва
• Лікійська мова

• Adiego, I.J.; Chris Markham, Translator (2007), Greek and Lycian, у Christidis, A.F.; Arapopoulou, Maria; Chriti, Maria (ред.), A History of Ancient Greek From the Beginning to Late Antiquity, Cambridge University press, ISBN 0-521-83307-8 . Translator Chris Markham.
• Trevor R. Bryce. The Lycians - Volume I: The Lycians in Literary and Epigraphic Sources. — Copenhagen : Museum Tusculanum Press^[en], 1986.

• Everson, Michael (5 лютого 2006). Proposal to encode the Lycian and Lydian scripts in the SMP of the UCS (pdf). DKUUG Standardization. Danish Unix User Group (DKUUG). Архів (PDF) оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 18 березня 2008.