Конвертоплан

Конвертоплан (англ. convertiplane) — тип повітряного судна, літальний апарат з фіксованим крилом, що може виконувати вертикальний зліт/посадку і має можливість фізично повертати двигуни (зазвичай — пропелери) на 90 градусів для створення вертикальної підіймальної сили або горизонтальної тягової.

Особливість конвертоплана — це те, що його гвинти повертаються, на відміну від гвинтокрила, гвинти якого зафіксовано на кінцівках крила.

В історії авіації конвертоплани з'являлися лише зрідка.

У 1920 році Франк Фогельзанг подав патент на конвертоплан, проте літальний апарат так і не був побудований^[1]. Між 1937 і 1939 роками британський конструктор Л.Е. Бейнс розробив проєкт свого «Геліплана» — конвертоплана з тентованим гвинтокрилом, який мав дві мотогондоли, що нахилялися на кінчиках крил і містили двигуни, несучі гвинти і основну ходову частину. Колеса не забиралися, а були частково закриті й виступали з задньої частини мотогондол під час прямого польоту. Запропоновані двигуни були незвичайної гібридної газотурбінної конструкції, в якій пропелер приводився в рух газовою турбіною, що живилася, в свою чергу, від вільнопоршневого генератора гарячого газу. Бейнсу було відмовлено в офіційній підтримці, і цей тип ніколи не був побудований. Базовий проєкт не переглядався протягом приблизно 20 років, і врешті-решт став основою успішного конвертоплану — Bell-Boeing V-22 Osprey^[2].

У 1950-х роках концепція привернула коротку увагу в США, як передбачуване вдосконалення гелікоптерів, але експериментальні McDonnell XV-1 і Bell XV-3 так і не були запущені у виробництво^[3].

Тільтроторний вертоліт Bell Boeing V-22 Osprey поки що є єдиним прикладом, який був запущений у виробництво. Він надійшов на озброєння збройних сил США у 2007 році. Його конструкція опосередковано походить від роботи компанії Bell над XV-3 і XV-15.

• Bell Boeing V-22 Osprey
• Bell/Agusta BA609
• Bell XV-15
• Bell XV-3
• Bell Eagle Eye
• Curtiss-Wright X-19

• Гвинтокрил
• Вертоліт
• Автожир
• Планер
• Дисколіт

• Harris, Franklin D. An Overview of Autogyros and the McDonnell XV–1 Convertiplane NASA, 2003. Mirror1, Mirror2 [Архівовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Size: 284 pages in 13MB
• Robb, Raymond L. Hybrid helicopters: Compounding the quest for speed, Vertiflite. Summer 2006. American Helicopter Society.

Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ [1], Frank, Vogelzang, "Flying-machine" 
2. ↑ Gunston, W. and Batchelor, J.; Helicopters 1900-1960: Phoebus history of the world wars special, Phoebus, 1977.
3. ↑ Magazines, Hearst (1954-06). Popular Mechanics (англ.). Hearst Magazines.