Клуб Максима Шацьких

Клу́б Макси́ма Ша́цьких — група футболістів-легіонерів, які протягом своєї кар'єри забили принаймні п'ятдесят голів (спочатку було 40, але згодом планка була піднята) в українській Прем'єр-лізі (вищій лізі чемпіонату), Кубку України з футболу та Європейських кубкових змаганнях. Названий на честь Максима Шацьких, який першим досягнув позначки у 100 забитих голів^[1]

Крім Клубу Максима Шацьких для голеадорів існують також Клуб Сергія Реброва, Клуб Олега Блохіна та Клуб Тимерлана Гусейнова — для футболістів, які забили мінімум сто голів у чемпіонатах і кубках України, європейських кубках, а також в офіційних і товариських матчах національної збірної.

1. Право на вступ до Клубу мають футболісти-легіонери:

1.1 які забили за свою кар'єру на вищому клубному рівні не менше 50 (п'ятдесяти, поки що) голів за футбольні команди України.

1.2 які мають громадянство іншої країни, або громадяни України, але раніше зіграли в офіційних матчах за збірні інших держав (Белькевич, Демченко).

2. Для футболістів, членів Клубу зараховуються забиті голи в наступних змаганнях:

2.1 Чемпіонат (Прем'єр-ліга), Кубок і Суперкубок України.

2.2 Ліга Чемпіонів (Кубок чемпіонів), Ліга Європи (Кубок УЄФА), Кубок Кубків, Суперкубок УЄФА, Кубок Інтертото, Міжконтинентальний Кубок і Клубний чемпіонат світу.

3. Мета Клубу бомбардирів-легіонерів

3.1 Зберегти для історії українського футболу найкращих бомбардирів-легіонерів українських клубів (вихованців футболу інших держав), чемпіонатів України минулого століття і бомбардирів нинішнього покоління.

4. Назва Клубу бомбардирів-легіонерів

4.1 На честь узбецького футболіста Максима Шацьких, який першим забив 100 (сто) м'ячів виступаючи в офіційних турнірах за команди України серед футболістів-легіонерів.

4.2 18 липня 2010, Максим Шацьких в усній формі дозволив використовувати його ім'я в некомерційних цілях, в даному випадку — назва Клубу бомбардирів його імені за видатні досягнення на футбольних полях за клуби Україні.

Станом на 19 липня 2021 року

№	Члени клубу	Сезони	ЧУ	КУ	ЄК	Всього
1	Максим Шацьких	1999-2015	124	24	23	171
2	Луїс Адріану	2007-2015	77	16	35	128
3	Брандао	2002-2008	65	11	15	91
4	Алекс Тейшейра	2010-2015	67	10	12	89
5	Тайсон	2010-2021.	50	7	18	75
6	Васіл Гігіадзе	2000-2011	61	10	3	74
7	Діого Рінкон	2002-2009	46	13	12	71
8	Валентин Белькевич	1996-2007	51	9	9	69
9-10	Лакі Ідахор	2001-2013	54	7	3	64
9-10	Жадсон	2005-2011	41	6	17	64
11-12	Георгій Деметрадзе	2000-2008	52	8	3	63
11-12	Автанділ Капанадзе	1993-2001	57	6	0	63
13	Генріх Мхітарян	2009-2013	50	5	6	61
14-15	Клейтон Шав'єр	2010-2014	46	2	11	59
14-15	Факундо Феррейра	2013-2018	41	1	3	59
16	/ Едуардо	2010-2016	38	10	9	57
17	Джуліус Агахова	2001-2011	35	10	10	55
18	Фернандінью	2005-2013	31	9	13	53

№	Кандидати	ЧУ	КУ	ЄК	Всього
1-2	Никола Калинич	37	3	9	49
1-2	Дарійо Срна[2]	33	7	9	49
3-4	Матеус	35	7	6	48
3-4	Желько Любенович	40	4	4	48
5	Браун Ідеє	34	3	8	45
6	Младен Бартулович	36	5	0	41

• Юрій Ландер: «Клуб Максима Шацьких» у довідникові «Футбол в Україні» (вид. 21) стор. 282. Харків. 2012 рік. (рос.)
• Хохлюк Виктор. Клуб имени Максима Шацких: seize the moment! // Газета «Спортивное обозрение». — 2016. — Вип. 16 (10097) (21 апреля). (рос.)

• Клуб Максима Шацьких на сайті «Футболфан» [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Дозвіл Максима Шацьких на використання його імені (рос.)
• Клуб Максима Шацьких на сайті «Это мой футбол»^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
• Профіль Максима Шацьких на сайті ФФУ [Архівовано 28 травня 2012 у Wayback Machine.]
• «Інтерв'ю та статистика Максима Шацьких» [Архівовано 22 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Генріх, син Гамлета» [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)