|
КавариКавари, Кабари (угор. Kavarok, (помилкове читання) Kabarok, грец. κάβαροι) — хозарське плем'я; єдине, яке разом із сімома угорськими племенами, входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3]. Основою Каварів стали три роди, що покинули Хозарію в 1-й пол. IX століття після невдалого повстання проти верховної влади. Ряд дослідників припускають, що ця подія пов'язана зі становленням в Хозарському каганаті нової династії. Частина повсталих була убита, інші приєдналися в якості восьмого племені до семи племенам угорців. Після чого об'єдналися під владою одного правителя і стали називатися Кавара. Пройшовши разом з угорцями на їх сучасну територію, кавари, як зазначається, склали саму боєздатну частину їх війська. В Зальцбурзьких анналах (лат. Annales Salisburgenses) згадана у 881 році облога ними Кульберга в околицях Відня[4]. У 894 р. армія Паннонії, разом з моравцями, складалася з каварів та секеїв[5]. Плем'я Каварів також згадує Костянтин VII Багрянородний в своїй праці «Про управління імперією», підтверджуючи дані про повстання цих 3-х родів проти нової влади Хозарського каганату[6]. Етимологія імені походить від тюркського «не підпорядкований», «повсталий» або від угорського «змішувати»[7]. Перший час зберігали хозарську мову, засвоївши також мову угорців. Надалі були повністю асимільовані. З їх ім'ям на території Угорщини зафіксовано 4 топоніма і близько 20 топонімів з ім'ям хозар. З впливом кавар пов'язують деякі тюркські елементи в угорській мові[8]. Всі племена, що входили в склад давньоугорської конфедерації племен[9]:
Примітки
|
