Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Залізне

Залізне
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Тер. громада Торецька міська громада
Засноване 1894
Статус міста з 1938 року
Населення 4 928 (01.01.2022)[1]
Площа 7 [2] км²
Густота населення 765 осіб/км²
Поштові індекси 85290—85292
Телефонний код +380-6247
Координати 48°22′30″ пн. ш. 37°52′24″ сх. д. / 48.37500° пн. ш. 37.87333° сх. д. / 48.37500; 37.87333
Висота над рівнем моря 200 м
Назва мешканців залі́знівець, залі́знівка, залі́знівці
Відстань
Найближча залізнична станція Магдалинівка
До станції 5,8 км
До обл./респ. центру
 - фізична 42,7 км
 - залізницею 73 км
 - автошляхами 52,3 км
До Києва
 - залізницею 701 км
 - автошляхами 699 км
Міська влада
Адреса 85296 Донецька обл., Торецька міськрада, м. Залізне, пр. Піонерів, 14
Міський голова Наумов Володимир Олександрович

Залізне у Вікісховищі

Карта
Залізне. Карта розташування: Україна
Залізне
Залізне
Залізне. Карта розташування: Донецька область
Залізне
Залізне
Мапа

Залі́зне (до 1921 — хутір Нелі́півський; до 2016 — місто Арте́мове) — місто у Торецькій міській громаді Бахмутського району Донецької області, Україна. Входить до Горлівсько-Єнакієвської агломерації. Відстань до Торецька автошляхом місцевого значення становить близько 6 км.

Історія

Місто відоме з 1894 року як хутір Неліпівський. У липні 1905 року гірники Неліпівського рудника (пізніше шахта імені Артема) провели страйк, у якому взяли участь понад 100 гірників. У квітні 1916 року на Неліпівському руднику страйкувало понад 5 тисяч робітників. Радянська влада, встановлена 1917 року, головою ради робітничих депутатів обрала ударника М. І. Дубового[3].

У квітні 1920 року хутір відвідав Артем (Ф. Сергєєв), який закликав гірників Неліпівського рудника взяти участь у відновленні Центральної шахти. Після смерті Артема рудник перейменований в шахту імені Артема, а 1921 року і сам хутір перейменовано на честь Артема. Статус міста хутір отримав 1938 року[4].

У боях Другої світової війни взяли участь близько 3 тисяч артемівців, з них 1217 — загинули, 1648 бійців нагороджені орденами і медалями[3]. 1960 року на братських могилах міста встановлено 2 пам'ятники загиблим воїнам — у дворі загальноосвітньої школи № 13 і біля будівлі Будинку культури.

Пам'ятники загиблим воїнам

8 грудня 2014 року проросійські терористи на чолі з полковником ФСБ російської федерації Ігорем Гіркиним відкрили по місту вогонь з наявної у них артилерії, та влучили у міську школу. В приміщенні знаходилося близько 50 дітей, яких вчитель сховав у підвалі, одна дитина зазнала осколкового поранення[5].

Через небажання мати більше щось спільне з радянською владою та її правоприємницею російською федерацією, постановою Верховної Ради України № 1377-VIII від 19.05.2016[6] місто перейменоване на Залізне.

Населення

Населення міста згідно з переписом 2001 року становило 6725 мешканців, на початок 2004 року — 6,4 тис. мешканців. Від 1970 року населення міста скоротилося вдвічі: люди виїжджають, оскільки вибір місць роботи невеликий.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[7]:

Національність Відсоток
українці 53.68%
росіяни 43.13%
білоруси 1.91%
татари 0.28%
молдовани 0.23%
вірмени 0.15%
інші/не вказали 0.62%

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
російська 5419 82.82%
українська 1096 16.75%
білоруська 13 0.20%
вірменська 7 0.11%
румунська 2 0.03%
інші/не вказали 6 0.09%
Усього 6543 100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 6543 осіб, із них 16,75 % зазначили рідною мову українську, 82,82 % — російську, 0,20 % — білоруську, 0,11 % — вірменську, 0,03 % — молдовську[9].

Економіка

Руїни закритої шахти імені Артема

Видобуток кам'яного вугілля (шахта імені Артема ДП «Торецьквугілля» — закрита). Понад 50 % зайнятих у народному господарстві працюють у вугільній промисловості — на шахті «Південна» (ДП «Торецьквугілля»), розташовані у смт Південному.

На майданчику закритої шахти імені Артема планується створення підприємства «ДзержинськЕкоЕнергоРесурс» із технологічним комплексом по переробки вуглевмісних відходів з муловідстійника збагачувальної фабрики «Дзержинська». На основі видобутих із відходів корисних компонентів будуть вироблятися високоякісні брикети для ТЕС і концентрат вугілля марки КЖ для коксохімії.

Транспорт

Розташоване за 6 км від залізничної станції Магдалинівка Донецької залізниці. До початку 2000-х років через місто проходив тролейбусний маршрут № 1 міста Торецька. До початку повномасштабного вторгнення россійсько-фашистських загарбників Залізне та Торецьк сполучали лише маршрутні таксі.

Визначні місця

  • Дзержинський професійний гірничий ліцей
  • Клуб шахти «Південна»
  • загально-освітня школа № 13.
  • міська лікарня № 1

Соціальна сфера

Місто має загальноосвітню школу, дитячий садок, професійний гірничий ліцей, територіальне медичне об'єднання, станцію швидкої допомоги.

Постаті

Примітки

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Міста і села України. Донеччина 2008[недоступне посилання з липня 2019]
  3. а б Артемово//Історія міст і сіл. Том Донецька область, стр. 308 [Архівовано 25 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Неизвестные снесли памятник под Торецком. липень 2020 р. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  5. Бойовики обстріляли школу в Артемовому, поранено дитину. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.
  6. Перевірка. zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
  7. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014.

Посилання

Джерела

Kembali kehalaman sebelumnya