Хрестівка

Хрестівка
Герб Хрестівки Прапор Хрестівки
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Горлівський район
Тер. громада	Хрестівська міська громада
Засноване	1888
Статус міста	з 1958 року
Населення	▼ 27849 (01.01.2017)[1]
Площа	7,25 км²
Густота населення	3841,2 осіб/км²
Поштові індекси	86300-86390
Телефонний код	+380-6250
Координати	48°8′47″ пн. ш. 38°21′38″ сх. д. / 48.14639° пн. ш. 38.36056° сх. д. / 48.14639; 38.36056
Висота над рівнем моря	247 м
Водойма	р. Кленова
Відстань
Найближча залізнична станція	Бункерна
До станції	22 км
До обл./респ. центру
- фізична	43,7 км
- залізницею	111 км
- автошляхами	75 км
До Києва
- фізична	623 км
- залізницею	782 км
- автошляхами	772 км
Міська влада
Адреса	86300, Донецька обл., м. Хрестівка, вул. Шахтарська, 39
Вебсторінка	http://kirovskoe-sity.wixsite.com/rada
Міський голова	в.о.міського голови Гречушкіна Лариса Володимирівна
Хрестівка у Вікісховищі Карта Хрестівка Хрестівка

Хре́стівка (до 2016 року — Кіровське) — місто в Україні, у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Хрестівської міської громади.

Розташоване на схилі балки Кленової з однойменною річкою біля розвинутих міст Донбасу: Шахтарськ та Єнакієве — близько 20  км; міст Горлівка і Харцизьк — за 40 км; міста Донецьк — за 80 км.

Чисельність населення в м. Хрестівці на 1.01.2003 р. становила 30,9 тис. осіб. Площа міста — 725 га.

Хрестівка — колишнє німецьке поселення, одразу мало три назви: німці називали свій хутір Ман-Гейм, в документах було написано Давидо-Орлівка, чумаки називали німецьку колонію через хрестоподібний дороговказ «Таганрог—Бахмут» Хрестівка

Давидо-Орлівка^[2][3], засновано у 1888, Олексієво-Орловська волость (Олексієво-Орловка) Таганрозького округу (див. Міуський округ) Області війська Донського Російської імперії.

Ной-Мангайм/Neu-Mannheim (Давидо-Орлівка; також Орлівка, Давидівка, Хрестівка, Карл Лібкнехт/Karl Liebknecht), до 1917 — католицько-лютеранське село на власних землях області Війська Донського, Таганрозький округ, Олексіїво-Орловська волость; у радянський період — Сталінська/Донецька область, Чистяківський (Олексієво-Орловський)/Єнакіївський (Орджонікідзевський/Риковський)/Іванівський район. Заснований у 1888 році. Назване за прізвищем колишнього землевласника Орлова. Засновник з маріупольських колоній. Католицький прихід Єнакієве. Землі 1880 десятин (1915; 40 подвір'їв). Колгосп ім. Блюхера/ім. Сталіна. Школа. У вересні 1941 депортовані чоловіки від 16 до 60 років. Мешканці: 312 (1910), 303 (1915), 317 (1919), 395 (1923), 487/487 німці (1926).

У 1954 році утворене селище будівництва Давидівської групи шахт Харцизького району, яке 14 вересня 1956 року отримало назву Кіровське^[4] на честь радянського партійного діяча С. Кірова.

12 жовтня 1956 року хутір Хрестівка Олексієво-Орлівської селищної ради приєднаний до смт Кіровського .^[5]

29 серпня 1958 року смт Кіровське віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.^[6]

12 травня 2016 року Верховна Рада України постановила повернути місту історичну назву Хрестівка^[7], постанова набрала чинності 22 травня 2016 року^[8].

25 серпня 2014 року в результаті артилерійського обстрілу терористами у храм святого праведного Іоанна Кронштадтського потрапив снаряд, загинули три людини^[9].

14 листопада 2014-го одна людина загинула та двоє поранено в результаті артилерійського обстрілу терористами шахти «Комсомолець Донбасу» Хрестівки. На помповій станції, що відкачує метан, почалася пожежа^[10].

У серпні-вересні 2014 року внаслідок обстрілів загинуло майже 50 мешканців.

За даними перепису 2001 року населення міста становило 31041 особу, із них 16,90 % зазначили рідною мову українську, 82,39 % — російську, 0,15 % — білоруську, 0,05 % — вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — грецьку, польську та румунську, а також гагаузьку мову^[11].

Національний склад населення за переписом 2001 року^[12]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[13]:

У місті перебуває на обліку 3 пам'ятки історії.

• Галагуз Антон (* 1986) — український паверліфтер. Чемпіон і рекордсмен України; чемпіон Європи.
• Український Дмитро Михайлович (1979—2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Інформаційний портал Донеччини [Архівовано 4 січня 2006 у Wayback Machine.]
• Пам'ятки Донецької області [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
• Німці Росії. Населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)

• Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.