|
Жіноча збірна Росії з футболу
Жіноча збірна Росія з футболу — національна збірна команда Росії з жіночого футболу, якою керує Російський футбольний союз. З грудня 2020 року головним тренером команди є Юрій Красножан, який змінив на тренерському містку Олену Фоміну. Збірна Росії брала участь у двох чемпіонатах світу (1999, 2003) та 5-ти чемпіонатах Європи (1997, 2001, 2009, 2013 та 2017). Як чоловіча команда, жіноча збірна Росії є прямою спадкоємицею жіночих збірних СНД і СРСР. 28 лютого 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну та згідно з рекомендацією Міжнародного олімпійського комітету (МОК), ФІФА та УЄФА призупинили участь Росії, зокрема в жіночому чемпіонаті Європи 2022 року[2][3]. Російський футбольний союз безуспішно оскаржив заборону ФІФА та УЄФА в Спортивному арбітражному суді, який залишив заборону в силі[4][5]. ІсторіяПочатокРосія не пройшла кваліфікацію до чемпіонату Європи 1993, програвши сбірній Німеччини. У 1997 році пройшли кваліфікацію до фінального турніру, але одного разу зазнали поразки від Швеції, Франції, яку вони перемогли в попередніх змаганнях, та Іспанії. Однак вони були серед шести європейських команд, які потрапили на жіночий чемпіонат світу 1999 року завдяки двом перемогам у плей-оф проти Фінляндії з загальним рахунком 2:1, а перемоги над Японією та Канадою принесли їм чвертьфінал, де росіянки поступилися майбутнім фіналістам, Китаю. На рубежі XXI століттяРосія без поразок пройшли до континентального фіналу 2001 року, але здобули лише очко проти Англії на груповому етапі. Згодом збірна успішно подолала кваліфікацію чемпіонату світу 2003 року, де вона знову дійшла до чвертьфіналу, в якому з рахунком 1:7 поступилися Німеччині. Після цього в результатах почався спад, Фінляндія помстилася за поразку 1999 року, обігравши Росію в плей-оф жіночого чемпіонату Європи, а потім Росія мала зіграти внічию з Німеччиною у кваліфікації чемпіонату світу 2007. Новітній періодМолода учасниця збірної 2003 року Олена Данілова надихнула перемогою на молодіжному жіночому чемпіонаті Європи (U-19) 2005 році, першому чемпіонство пострадянської національної збірної на будь-якому рівні. Хоча в нападниці були проблеми з травмами, багато її партнерок по молодіжці перейшли до основної команди, і Росія зрештою вийшла у фінальну частину чемпіонату Європи 2009 році, здобувши успіх у плей-оф проти Шотландії. На турнірі Росія потрапила в групу С зі Швецією, Італією та Англією. Команда не змогла пройти груповий етап й зайняла останнє місце, оскільки програла всі три матчі, забила 2 і пропустила 8 м'ячів. У кваліфікації жіночого чемпіонату світу 2011 року потрапила в групу 6, разом зі Швейцарією, Республікою Ірландія, Ізраїлем і Казахстаном, де Росія вилетіла на груповому етапі, оскільки завершила груповий етап позаду Швейцарії. 13 квітня 2021 року перемогла Португалію з рахунком 1:0 і вийшла на жіночий чемпіонат Європи 2022 року. Однак 28 лютого 2022 року, через повномасштабне вторгнення Росії в Україну та згідно з рекомендацією Міжнародного олімпійського комітету (МОК), ФІФА та УЄФА призупинили участь Росії, зокрема й у жіночому чемпіонаті Європи 2022 року. Російський футбольний союз безуспішно оскаржив заборони ФІФА та УЄФА в Спортивному арбітражному суді, який залишив вирок попередньої інстанції в силі[4]. Матчі після початку повномасштабного вторгнення в Україну28 лютого 2022 року ФІФА та УЄФА відсторонили збірну від участі в усіх змаганнях під своєю егідою через повномасштабне російське вторгнення в Україну[2][3]. Після цього команда має можливість грати лише товариські матчі. Статистика виступівЧемпіонати світу
Чемпіонат Європи
Кубок АлгарвеКубок Алгарве — це всесвітній товариський турнір для національних збірних із жіночого футболу, який проводить Португальська футбольна федерація (ФПФ). Щорічно проводиться в португальському регіоні Алгарве з 1994 року, одна з найпрестижніших подій у жіночому футболі, поряд із чемпіонатом світу та жіночим олімпійським футбольним турніром.
Тренери збірної
Суперники1 травня 1992 року жіноча збірна Росії стала офіційним наступником збірної СРСР (останній матч відбувся 6 жовтня 1991 року зі збірною Угорщиною, а в турнірах 1992 року виступала збірна СНД — останній[6] матч відбувся 20 квітня 1992 року проти французького клубу «Ліон», яка виступала у відбірному турнірі чемпіонату Європи 1993 року[7]. Найбільше матчів збірна провела проти Німеччини — 19 (0 перемог, 2 нічиїх, 17 поразок, різниця м'ячів 8:66). ВідвідуваністьРекорд відвідуваності (29 401 глядач) за участю збірної Росії встановлено на матчі ЧС-1999 зі збірною Канади (здобута перемога 4:1) 26.06.1999 у Нью-Йорку. В Європі рекорд встановлено 8 жовтня 2019 року на відбірному матчі ЧЄ-2021 в Ейндговені з чемпіонками Європи збірною Нідерландів — 23 877 глядачів (0:2). Усього матчів за участю збірної Росії, на яких було понад 10 тисяч глядачів — 16, з них 13 відбулося в США. Найбільше глядачів у Росії було на матчі, який відбувся 30 жовтня 2008 року в Нальчику, відбіркового турніру ЧЄ—2009 року зі збірною Шотландії — 7 тисяч глядачів (1:2). Форма та логотипРосійська домашня форма складається з темно-червоної футболки, червоних шортів та червоно-білих шкарпеток. Виїзна форма складається з білої футболки, світло-блакитних шортів і світло-блакитно-білих шкарпеток. Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
