Драганівка (Тернопільський район)

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2016)

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (листопад 2016)

Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (листопад 2016)

село Драганівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Підгороднянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040390050012496
Основні дані
Засноване	1758
Населення	931
Територія	31,40 км²
Густота населення	296,5 осіб/км²
Поштовий індекс	47723
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°30′9″ пн. ш. 25°31′39″ сх. д. / 49.50250° пн. ш. 25.52750° сх. д. / 49.50250; 25.52750
Середня висота над рівнем моря	311 м
Водойми	річка Руда
Відстань до обласного центру	13 км
Відстань до районного центру	13 км
Найближча залізнична станція	Великий Ходачків
Відстань до залізничної станції	4 км
Місцева влада
Адреса ради	47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгородне, вул Зелена, буд 2
Карта
Драганівка
Драганівка
Мапа
Драганівка у Вікісховищі

Драгані́вка — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Драганівської сільської ради. До Драганівки приєднано хутір Квітове (Колонія). Розташоване на річці Руда, в центрі району.

Населення — 905 осіб (2003).

Перша писемна згадка — 1708 рік, в реєстрі церков Львівської єпархії (НМЛ). Також, у книзі Ркл — 11 Генеральних візитацій Львівської єпархії Національного музею у Львові (аркуш 212) є опис церкви Пресвятої Трійці с. Траганівка (Драганівка) за період між 1732—1733 роками. У ньому згадується про те, що священик Василь Хлібовицький (Хлебевицький) отримав призначення на парафію у 1729 році. Пізніше аналогічна згадка є у книзі Ркл — 21 (аркуші 221—224) з датою 17.12.1760 року. У ці часи село належало до Козлівського намісництва у церковній структурі, а адміністративно до Буцнівського староства. [1].

Діяли товариство «Просвіта». кооператива.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 913 осіб, з яких 401 чоловік та 512 жінок^[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 931 особа^[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

• церква Пресвятої Трійці (1832, мурована, ПЦУ та УГКЦ),
• костел Матері Божої Сніжної (1852).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1986).

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

У Драганівці перебував релігійний діяч (тоді семінарист) Йосип Сліпий, який у 1920-х рокахприїжджав до отця Констянтина Весни (греко-католицького священика). Корені їхньої дружби сягають 1914 року, коли молоде подружжя Веснів тимчасово проживало в селі Заздрість у будинку Дичковських (Сліпих).

• Завада Михайло Йосипович (1981—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Про Драганівку вийшла книжка І. Чернецького «Острів серед українського моря» (2003).

• Уніят В.-Карпович Драганівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 373—374. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
• Скочиляс Ігор. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII—XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам'янецька єпархія, т. 2: Протоколи генеральних візитацій. Львів. Видавництво УКУ. 2004.
• Draganówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 138. (пол.)

• Драганівка. Церква святої Трійці. [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Драганівка. Костел Матері Божої. [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]