Ця сторінка — довідка, призначена для подання опису певних аспектів вікіпедійних норм, звичаїв, практик. Вона може відображати різні рівні консенсусу, але це не політика і не настанова.
Цей список створюється на підставі відстежування у текстах Вікіпедії найтиповіших мовних помилок.
Перед тим, як додавати будь-що до списку, переконайтесь, що це є об'єктивною помилкою. Можливо, деякі автори вважають вживання слова чи виразу неправильним – але це має збігатися з академічними джерелами (ВП:МОВА). Для початку слід перевірити наявність/відсутність слова чи виразу в академічних словниках (СУМ-20, ВТССУМ, r2u.org.ua), чинному правописі та корпусах (ГРАК, Корпус української мови тощо). Вікіпедія не є порадником зі слововжитку, тому помилки має бути об'єктивно доведено. Якщо ви маєте бажання додати рекомендацію, то слід це зробити на відповідній сторінці.
Не варто прогнозувати майбутні помилки й додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь.
Помилки
Нижче наведено перелік слів і виразів, які часто фігурують у неправильному написанні.
«Багаточисельний» — калька з рос.«многочисленный». Чисельний — той, що стосується чисел (напр. чисельний аналіз) або кількості (напр. чисельна перевага)[1], але наявний у великій кількості — численний[2][3].
У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних не подвоюються, крім окремих випадків (тонна, вілла, іммігрант тощо)[7]. До винятків слово не належить[8][9].
«Ведучий» використовується в таких значеннях: 1) той, що веде (програму, групу людей); 2) той, що надає руху механізму (ведучий коток, ведуче колесо)[12][13].
Основне значення — змінити, зробити щось інакшим (відмінити слово абощо)[14]. Втім, СУМ-20 подає також і значення, подібне до слова «скасувати»: оголосити таким, що не відбудеться (виставу, промову тощо) як нормативне та безпосередньо значення «скасувати» як рідко вживане[15].
вибачаюсь
звиняйте, перепрошую, даруйте (на слові), вибачте, прошу пробачення
«Вибачатися» — просити вибачення, усвідомлюючи свою провину, але в 1-й особі однини недоконаного виду є розмовним стилем[16]. На думку Антоненка-Давидовича, помилковим є і вживання слова «вибачатися» загалом[17]. А Святослав Караванський вважав обмеження на використання «я вибачаюся» штучними, нехарактерними українській мові, а можливо, притягнутими з російської (в якій форма «я извиняюсь», активно засуджувана російськими пуристами, на його думку, якраз і пішла від українського «я вибачаюся»)[18].
правильний, справедливий, правдивий, певний, слушний та багато інших[Прим. 10]
В українській мові «вірний» — 1) той, що заслуговує на довіру, постійний у своїх поглядах і почуттях, відданий, надійний; 2) той, що дотримується догматів віри, правовірний[28][29]. Але також може вживатись у значення «відповідний до оригіналу»: вірна історія, вірний малюнок тощо[30][31].
У власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише в окремих випадках (брутто, тонна, іммігрант й ін.)[7]. Голландія — складова частина Нідерландів.
«Зйомка» — розмовний стиль[48]. Питомо українськими похідними слова «знімати» є «знімання» або «фільмування» та інші[49][50]. Для позначення предмета, який можна зняти (відокремити, демонтувати), є слово «знімни́й»[51].
За Правописом: «о, е наявні в закритому складі: у прикметниках, утворених від власних імен на -ов (-ьов, -йов), -ев (-єв): Ма́лишев — ма́лишевський, Па́влов — па́вловський»[53]. Проте лексикографічні джерела фіксують обидва варіанти[54][55].
Вважається застарілим і розмовним[58], має питомі відповідники[59].
магнет
магніт
Рекомендовано використовувати словникові слова, але фізична наукова спільнота вважає слово «магнет» питомим, вживає його та навіть зверталась 2008 року до Відділення фізики та астрономії НАН України з проханням зняти заборону на його використання (та похідних: магнетний, магнетодинаміка тощо)[60]. Варіант «магнет» широко вживається в словниках української мови кін. 1920 — поч. 1930 років як основний або єдиний[61].
У цьому значенні є розмовним стилем[64]. «Нанести» вживається у значеннях «покрити» (нанести масло на хліб, нанести фарбу), «позначити» (нанести візерунок, позначку), «принести багато чого-небудь» (нанесло снігу) тощо[65][66][67].
не фіксується в словниках, «брати до уваги» фіксується
приймати участь
брати участь
не фіксується в словниках, «брати участь» фіксується
Увага! Нижче цього рядка містяться неопрацьовані слова, які можуть не бути помилками
рахувати, що
вважати, мати думку
правильне слововживання
реґґі, реггі
регі
У загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних приголосних. Також і в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних подвоєнь, наприклад, англ.reggae — ['regei]. Подібно режисер, кореспондент тощо.
Вживається в публіцистичних[83], літературних творах[84], фіксується словником[85].
учбовий, учба
навчальний, навчання
хоча вживається в літературі та є в словниках[86][87]Багато які джерела вважають неправильним вживання терміна «вуз», вважаючи, що питомо українськими мають бути «ВНЗ», «виш»[88]. Автори доводять, що прикметник «учбовий» є штучним, утворений так званим «переінакшенням» російського «учебный», наводячи за доказ відсутність слова «учба» в українській мові[89][90][91]. Хоча слово «учба» і не фіксоване словниками[92][93], з погляду морфології воно не уявляється чимось чужим українській мові (пор. «косьба», «лічба», «сівба», «стрільба», «журба», «плавба»). Деякі дослідники навіть припускають, що незасвідчене староукраїнське слово стало джерелом російського «учёба», яке тривалий час теж було винятково розмовним (літературна форма — ученье (учення)).[91]
В цьому розділі зібрано окремі правила, які важко віднести до списку вище. Однак, тут мають міститись нетривіальні випадки, які потребують додаткового обґрунтування, а не такі типові порушення, як неузгодження відмінків, порушення правил милозвучності та закінчення іменників другої відміни.
Відповідно до §144 правопису білоруські та російські імена не транслітеруються, а перекладаються[95]. Це не стосується усталених випадків, а також випадків, де власна назва явно містить певне написання.
Вживання літери ґ
арґумент, ориґінальний, ґрант, блоґ тощо
аргумент, оригінальний, грант, блог
Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але в іменах допускається передача [g] за допомогою ґ[96]. Як виняток, ґ вживається в загальних і географічних назвах, що відповідають ВП:Я.
В цьому розділі описуються слова та вирази, які часто класифікуються як помилки, але насправді такими не є, або їх належність до помилок є суперечливою. Наприклад, деякі мовознавці вважають відповідні мовні практики небажаними або невластивими українській мові, але вони містяться в чинному правописі або академічних словниках. Деякі з таких варіантів є стилістичними рекомендаціями, перелік яких можна знайти тут.
Виправлення таких форм без вагомих причин можна вважати проявом деструктивної поведінки (див. ВП:Пуризм).
Правильний варіант
Теж правильний варіант
Коментар
Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля, Берліна
Відтепер старі закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі) зберігають назви населених пунктів чоловічого роду із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-, а також назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Бердянська, Луцька, Бобринця, Кременця, Трускавця, Піттсбурга, Вишгорода, Миргорода, Шаргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Ярослава; Олеськова, Львова, Харкова, Києва, Колгуєва, Харкова, Ходорова, Батурина, Пирятина, Святошина, Снятина; Бахмача, Гадяча, Галича.
Усі інші назви населених пунктів чоловічого роду, крім перелічених вище, відтепер мають у родовому відмінку однини закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю. Проте ці іменники також можуть мати й варіантне закінчення -а (-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля[97].
У словах грецького походження, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін[97].
аудієнція, аудиторія, лауреат, пауза, фауна
авдієнція, авдиторія, лавреат, павза, фавна
У запозиченнях із давньогрецької мови, що «мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау», допускаються варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна[97].
бажаючий
виконуючий
домінуючий
охочий
виконувач
панівний
Хоча деякі мовознавці вважають[98], що українській мові не притаманні активні дієприкметники (утім у правописі 2019 року відсутня рекомендація не вживати їх[99]), значна їх кількість присутня в орфографічних[100] та тлумачних[101] словниках — а отже, вживання не є помилковим. Утім, для багатьох дієприкметників є усталені відповідники[98], наприклад: виконуючий — виконувач[102], виконавець; домінуючий — панівний[103] тощо.
більш висока
більш світлий
найбільш сильне
вища
світліший
найсильніше
Іноді може подаватись як помилка. Втім, український правопис не наполягає на жодному з варіантів, подаючи обидва як допустимі[104].
Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але у власних назвах допускається передача [g] за допомогою ґ[105].
Фіксується в тлумачних[106][107] та російсько-українських словниках[108] в таких значеннях. Але на думку Антоненка-Давидовича таке вживання є неправильним та має замінюватись більш питомими виразами[109]: вмикати пристрій, поставити (або внести) до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)[108].
Фіксується в тлумачних[110][111] та російсько-українських словниках[112] в таких значеннях. Втім, є усталені відповідники: володіти пером (зброєю, мовою, навичкою) — орудувати …, володіти собою — владати (або панувати) собою тощо[112].
гідності, радості, смерті, честі, хоробрості; крості, любості, осені, солі, Русі, Білорусі
Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и[97].
даний
цей, наявний, згаданий
Фіксується в тлумачних словниках, російсько-українських словниках та класичній літературі саме в такому значенні. Як приклади наводяться: у даному разі (випадку), дана книжка тощо[113][114][115].
прийде́шній, що надходить, надхо́жий, відтепе́рішній[Прим. 28]
Фіксується в словниках та корпусі у таких значеннях: 1) такий, що проводить наступ (наступаючий ворог); 2) такий, що рішуче рухається вперед (наступаюча людина); 3) такий, що скоро настане (наступаючий ранок, наступаючий Новий рік)[Прим. 29][120][121].
Фіксується в словниках[122][123] та корпусі[124], але має більш традиційні відповідники[125].
оточуючий
навкружній та інші
Фіксується в словниках[126][127] та корпусі[128], але має більш традиційні відповідники[129].
факел
смолоскип
«Факел» не є росіянізмом[130]. Слова в основному значенні є синонімами. Однак, факелом (не смолоскипом) також називають реактивний струмінь, конусоподібне полум'я (напр. факел ракети), струмінь рідини, астрономічне явище (напр. сонячний факел).[131][132]
↑рос. «заключить в тюрьму»: ув'язнити; замкнути, зачинити, завдати, запроторити (до в'язниці, в неволю)
рос. «заключить»: зробити висновок, висновувати, вивести (щось із чогось)
рос. «заключить сделку»: скласти, взяти, укласти (умову, угоду), умовитись
рос. «заключить мир»: замиритись, скласти мир
↑у називному відмінку однини, чоловічого роду (у дав. відмінку жіночого роду це правильні форми)
↑У значенні «будь-який». Сюди ж родові та відмінкові форми.
↑улюблена пісня, улюблена (кохана) людина, улюбленик (улюбленець) в сім'ї, люба дитина, милий серцю
↑у значенні «заподіяти, вчинити стосовно кого-небудь, спричинити»
↑заподіяти (зробити) шкоду, завдати удару (поранення), завдати поразки
↑у значеннях «щодо», «стосовно»: говорити на рахунок чогось
↑[%7B%22skey%22:%22kw%22,%22attr%22:%22doc.date%22,%22ctx%22:%220%22,%22bward%22:%22%22,%22icase%22:%22%22%7D&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=200&operations=[%7B%22name%22:%22iquery%22,%22arg%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22,%22active%22:true,%22query%22:%7B%22queryselector%22:%22iqueryrow%22,%22iquery%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22%7D,%22id%22:1916%7D] в кінці кінців – Grac v.16]. Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК).
↑пирхати / Етимологічний словник української мови: в 7 т. / [редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін.]. − К. : Наук. думка, 2003. – Т. 4 : Н–П/ [уклад. : Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому : В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко].− С. 374. «пирхати «шумно випускати повітря з ніздрів чи рота; судорожно кашляти», [перхати] «кашляти» Бі, [перхота] «лоскотання в горлі» Бі, пирxóта «тс.; кашель»»
↑Галина Лесна. Нові засоби мовної номінації у сучасній украиїнській пресі(PDF). Słowo. Tekst. Czas VII. Nowe środki nominacji językowej w nowej Europie / Materiały VII Międzynarodowej Konferencji Naukowej (Szczecin, 21-23 listopada 2003 r.). – Szczecin, 2004. – S. 129-133.
↑Учбá, -и, ж. Те саме, що навчання. Приклади вживання: Сучасні радянські поети самі говорять, яке значення для їхнього ідейно-художнього зростання мáла учба в Маяковського … учба творча, скерована на те, щоб продовжувати і розвивати традиції Маяковського (Микола Бажан, Твори: Статті. Нариси, 228); Найбільшою «хибою» в цій рецензії являється незламна віра Т. Клоччя в те, що «невпинна учба вдосконалить і розів'є творчий хист молодих письменників» (Іван Микитенко, Зібрання творів, 1965, 82); З іншого краю, десь від села, став долинати ледь чутний собачий гавкіт, що переходив у виття, тривожне, численне. — На місяць там вони виють, чи що? — запитала Мар'яна. — Собачі маневри зараз біля радгоспу, учба на всю ніч,— пояснив дід Лука. (Олесь Гончар, Іван Драч, 1987, 182); … масу бійців і червонофлотців, у них зосереджується культурномасова робота: працюють найрізноманітніші гуртки, школи, провадиться політична і загальноосвітня учба, організується художня самодіяльнсть, наочна пропаганда. (Радянська Україна, Соціалістична культура, 1938, 20); Iншi приголосні перед -ба та -ко не м'якшаться: журба, плавба, сівба, учба, служба, сірко, бровко. (Рідне слово, 1934, 133); «…показано період участі у відбудові зруйнованого господарства, суботники тощо, учба, зміна зміни, без Леніна, але ж…» (із Кіно-газети за 1929 рік).