Почапинці (Тернопільський район)

село Почапинці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський
Тер. громада	Підгороднянська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040390070054729
Основні дані
Засноване	1472
Населення	571
Територія	1.208 км²
Густота населення	632.45 осіб/км²
Поштовий індекс	47721
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°30′50″ пн. ш. 25°29′38″ сх. д. / 49.51389° пн. ш. 25.49389° сх. д. / 49.51389; 25.49389
Середня висота над рівнем моря	320-360 м м
Водойми	Руда
Відстань до обласного центру	9 км
Відстань до районного центру	9 км
Найближча залізнична станція	Великий Ходачків
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгородне, вул Зелена, буд 2
Карта
Почапинці
Почапинці
Мапа
Почапинці у Вікісховищі

Поча́пинці — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Почапинської сільської ради, якій було підпорядковане село Забойки. Населення — 571 осіб (2023).

Розташоване на річці Руда, за 9 км на захід від обласного та районного центру м. Тернополя.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1469 року як Тенятники. У 1671 році у своєму «Щоденнику» запис про Почапинці залишив Ульріх фон Вердум. В Почапинцях у давні часи існував оборонний монастир, який зруйнували татари (за книгою Ореста Мацюка), як свідчення цього було знайдено хрест-енколпіон.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооперативи.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 627 осіб, з яких 289 чоловіків та 338 жінок^[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 764 особи^[2]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову^[3].

Є діюча мурована церква святого Онуфрія (1938). До 2023 року стояли мури старої кам'яної церковці Воскресіння Господнього (1868), які довелось розібрати через їх руйнацію внаслідок розсташування в ній за часів СРСР складу мінеральних добрив. Також збереглася у хорошому стані дзвіниця 1902 року побудови, на якій залишились сліди воєнних лихоліть І і ІІ Світових воєн.

Добудовується церква Жінок Мироносиць УАПЦ.

На братській могилі 170 воїнів Червоної Армії, полеглих 1944 у боях за село було споруджено пам'ятник: скульптура воїна (1953 - 2022)^[4].

Споруджені могила полеглим українцям 1947 від голоду та ран та козацька могила^[5].

Працювали на 2020 рік загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, маркет «ТЕко», «Нова пошта», магазин будматеріалів, гуртівня пластикових труб і господарських виробів.^{[джерело?]}

Через Почапинці проходить автомобільна дорога міжнародного значення E50 (за українською нумерацією М12) Відень — Ростов на відрізку Стрий — Кропивницький — Знам'янка.

Володимир Головко (03.07.1981 — 09.07.2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.^[6]

• проживав громадський діяч, вояк УГА, письменник Михайло Шарик.
• на місцевій греко-католицькій парафії у міжвоєнний період проводив богослужіння отець Тимотей Бордуляк — відомий український письменник і громадський діяч першої половини ХХ ст.
• У 2007 р. на фасаді місцевої школи відкрили меморіальну табличку українській поетесі, члену спілки письменників (посмертно) Мар'яні Рудакевич (автор — Зіновій Кіпибіда), яка тут навчалася.

• Уніят В.-Карпович Почапинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 413—415. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Мельничук Б., Уніят В. Почапинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 130. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Poczapińce, wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 353. (пол.)

Зовнішні відеофайли
	В Почапинській школі, збудованій 35 років тому, дочекалися на реконструкцію на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 2 листопада.