Диканський район
Дика́нський райо́н — колишній район у Полтавській області України. Населення — близько 19,7 тис. осіб. Адміністративний центр району — селище міського типу Диканька. До складу району входить 58 сільських населених пунктів. ГеографіяМежує з Зіньківським, Котелевським, Полтавським, Решетилівським та Шишацьким районами Полтавської області.
Річки: Ворскла, Ковжиха, Вільхова Говтва, Доброшин, Бистра, Кратова Говтва, Середня Говтва, Гараганка. Корисні копалини: газоконденсат, піски будівельні, цегельна і керамзитова сировина. У районі створений Регіональний ландшафтний парк «Диканський» площею 12176 га, до складу якого увійшли Бузковий та Ялиновий гаї, Писарівщинський парк, Кочубеївські дуби, зоологічний об'єкт Фесенкові горби та геологічний об'єкт — виходи пісковиків в с. Брусія (нині — у межах с. Михайлівки). Пам'ятка природи державного значення — Парасоцький ліс біля Диканьки[1]. ІсторіяДиканський район утворений 7 березня 1923 р. Вже в перші місяці війни 3188 жителів Диканщини мобілізовані до лав Червоної Армії, із них тільки 318 було добровольцями. Кількасот евакуйованих на Схід країни були мобілізовані у 1942 році. Після повернення Червоної Армії і до закінчення війни мобілізовані на фронт ще понад 4000 осіб. До Книги Пам'яті по району занесені понад 4 тис. імен вояків і партизан, що не повернулися з фронтів німецько-радянської війни, або загинули в тилу ворога від рук німецьких солдат. Для «охорони тилу і боротьби з ворожими парашутистами, розвідниками і диверсантами, затримання дезертирів і невідомих осіб» був створений районний винищувальний загін (командир Т. Г. Колодій, комісар Ю. П. Завгородній) у 200 осіб, озброєних гвинтівками, пістолетами, рушницями, пляшками «КС» — з запалювальною рідиною[2]. Район має власний гімн. Адміністративний поділДо складу району входить 57 сільських населених пунктів і районний центр — селище міського типу Диканька. ЕкономікаУ районі створено 27 сільськогосподарських підприємств у тому числі 17 товариств з обмеженою відповідальністю. Діють 28 фермерських господарств. Спеціалізація Сільськогосподарське рослинництво зерново-буряківничого напрямів. Площа с/г угідь — 55,7 тис. га, в тому числі орної — 44,6 тис. га, лук і пасовищ — 9,1 тис. га. Головні культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, соняшник, цукровий буряк. Найголовніші промислові підприємства району: ТОВ «УкрОлія», ВАТ «Диканський міжгосподарський комбікормовий завод», ТОВ «Інверт», підприємства газозберігаючого i газотранспортного комплексу. 76 підприємств малого і середнього бізнесу. Населення1990 року мешкало 23 тис. осіб. Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Чисельність місцевого населення налічує 20,3 тис. осіб, у тому числі: міського — 8,2 тис. осіб (40,4 %), сільського — 12,1 тис. осіб (59,6 %)[5]. Серед населення переважно українці[6]. ПолітикаВладаДиканська районна рада за результатами виборів 2010 року мала такий склад[5]:
Результати виборів25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Диканського району була створена 21 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 65,09 % (проголосували 10 624 із 16 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,92 % (5 091 виборців); Юлія Тимошенко — 19,91 % (2 115 виборців), Олег Ляшко — 14,31 % (1 520 виборців), Анатолій Гриценко — 5,57 % (592 виборців), Сергій Тігіпко — 2,80 % (298 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,84 %.[7] ОсвітаУ районі — 13 загальноосвітніх шкіл (1997 учнів); 15 дитячих дошкільних закладів (617 дітей). МедицинаПрацюють 3 лікарні, 3 амбулаторії, 14 фельдшерсько-акушерських пунктів. КультураЄ 11 будинків культури, 5 сільських клубів, 18 бібліотечних філій, дитяча музична школа. Дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з гірськолижного спорту (с. Стасі). В 1959 р. створений і функціонує Диканський державний історико-краєзнавчий музей, Диканська картинна галерея, 2 громадських музеї. Пам'яткиПам'ятки архітектури: Троїцька церква (1730 р.) Миколаївська церква (1794 р.) (архітектор Львов) з дзвіницею (1810 р.), архітектор Луїджі Руска, Тріумфальні ворота (1827 р.), споруджені архітектором Луїджі Руска на честь приїзду царя Олександра І. Неподалік від Диканьки знаходяться:
ПерсоналіїУродженці району
Саме у цій місцевості відбувається дія відомої повісті М. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки». Галерея
Примітки
Посилання
|