Дворіччя (Тернопільський район)

село Дворіччя
Церква Божої Матері Неустанної Помочі
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Микулинецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040290070058118
Основні дані
Засноване	1785 року
Населення	520 осіб
Площа	2,058 км²
Густота населення	272.11 осіб/км²
Поштовий індекс	48124
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°23′12″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.38667° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.38667; 25.52639
Водойми	річки Кнур i Свинюха
Місцева влада
Адреса ради	48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11
Карта
Дворіччя
Дворіччя
Мапа
Дворіччя у Вікісховищі

Дворі́ччя — село Микулинецької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. До 1946 року називалося Людвиківка.

Було центром Дворічанської сільської ради, до якої входило також село Веселівка, виключене з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів на хутір Коло Тхорика — приєднаний до села Йосипівка (Тернопільського району). Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.

Назва походить від розташування села між двома річками — Свинюхи і Кнура.

Перша писемна згадка — 1785.

Місцеве населення евакуйовувалося двічі — під час 1-ї та 2-ї світових воєн.

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту^[1].

1 квітня 1931 р. вилучено частину гміни Людвиківка та приєднано її до гміни Веселівка.^[2]

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Людвиківка і Веселівка включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Микулинці^[3].

На 1 січня 1939-го в селі Людвиківка з 900 жителів було 590 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників і 10 поляків, а в селі Веселівка з 420 жителів було 80 українців-грекокатоликів і 340 польських колоністів міжвоєнного періоду^[4].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610829, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

• зареєстровано 400 виборців, явка 63,75%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 38,10%, за «Силу і честь» — 11,11%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 10,71%.^[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 24,80%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 21,14%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 13,82%^[6].

• церква Божої Матері Неустанної Помочі (1905; кам'яна, реставрована 1988, УГКЦ),
• «фігура».

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям^[d], полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).

Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. Поштове відділення — Ладиченське.

У 2014 році в селі проживало 520 осіб.

• лікар, громадська діячка в США Е. Войнаровська,
• у Веселівці — доктор медичних наук, професор Михайло Андрейчин,

• Івахів Г., Уніят В., Шалапай Г. Дворіччя // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 252—253. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Уніят В. Дворіччя // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 469. — ISBN 966-528-197-6.
• Ludwikówka 5.), pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 474. (пол.)