|
Вірджинія Медсен
Вірджинія Медсен (англ. Virginia Madsen; нар. 11 вересня 1961, Чикаго, Іллінойс, США) — американська акторка та продюсерка. Лавреатка двох кінопремій «Вибір критиків», премії «Незалежний дух» та премії Гільдії кіноакторів. Номінантка премії «Оскар» і нагороди «Золотий глобус». На власній продюсерській студії «Title IX Prods.»[5] зняла фільми «I Know a Woman Like That» про життя літніх жінок та «Fighting Gravity» про неможливість жінок-стрибунок з трампліну домогтися визнання на Олімпійських іграх[6]. Дебютувала в кіно у 1983 році епізодичною роллю у фільмі «Клас[en]». Прорив у кар'єрі стався наступного року, коли вона зіграла принцесу Ірулан[en] у фільмі Девіда Лінча «Дюна». Після ряду ролей у підліткових фільмах, комедіях і трилерах Медсен отримала визнання критики і премію «Сатурн» за найкращу жіночу роль за роль студентки Гелен Лайл у фільмі «Кендімен» (1992). Також у 90-х вона зіграла у фільмах «Пророцтво» (1995), «Привиди Міссісіпі[en]» (1996) і «Благодійник[en]» (1997). За роль офіціантки Майї Рендалл у фільмі «На узбіччі» (2004) Медсен була номінована на «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану. До її фільмографії входять такі популярні фільми, як «Компаньйони[en]» (2006), «Число 23» (2007), «Привиди в Коннектикуті» (2009), «Джой» (2015) та «Лола[en]» (2024). Окрім кіно, Медсен зіграла у телесеріалах «Агентство „Місячне сяйво“» (1989), «Фрейзер» (1998), «Американські мрії[en]» (2002—2003), «Монк» (2009), «Подія» (2011), «Пекло на колесах» (2012), «Відьми Іст-Енду» (2013—2014), «Останній кандидат» (2016—2017) та «Болотяна істота» (2019). Ранні рокиМедсен народилася в Чикаго, штат Іллінойс. Вона є дочкою Елейн Медсен (до шлюбу Мелсон), поетеси, режисерки і драматургині, яка часто працювала на PBS, і Кельвіна Медсена, пожежника[7]. Її старший брат — актор Майкл Медсен. Її дідусь і бабуся по батьківській лінії переїхали в США з Данії на початку XX століття, а у її предків по материнській лінії є ірландське та індіанське коріння[8]. Медсен є випускницею середньої школи «Нью-Трієр» в місті Віннетка, штат Іллінойс[9]. Після закінчення школи Вірджинія вчилася у акторській студії Теда Лісса в Чикаго і відвідувала семінар в театрі «Harand Camp Adult Theater» в Елкгарт-Лейк в Вісконсіні. Про свій досвід роботи з Ліссом вона сказала[10]:
Кар'єраКіноВперше Вірджинія Медсен з'явилася на екрані в епізодичній ролі Ліси у підлітковій комедії «Клас[en]» 1983 року. У наступному році вона з'явилася в ролі віолончелістки Меделін у кінострічці «Електричні мрії», що стала першим фільмом кіностудії Virgin Films. У тому ж році вона виконала роль принцеси Ірулан в науково-фантастичному фільмі Девіда Лінча «Дюна»[а 1]. Медсен набула популярності у 1986 році, втіливши ученицю католицької школи, яка закохалася в утікача з колонії, у стрічці «Клин клином[en]». У 1987 році вона зіграла роль королеви краси Діксі Лі Бокс (англ. Dixie Lee Boxx), об'єкта любовного інтересу менеджера бейсбольної ліги у телевізійному фільмі «Довгий шлях[en]». Вона з'явилася у ролі двоюрідної сестри головної героїні, Медді Гейс, в останньому сезоні серіалу «Агентство „Місячне сяйво“». У 1992 році виконала головну роль в фільмі жахів «Кендімен». Під час зйомок Медсен вводили у стан гіпнозу, з тим щоб у певних сценах її зіниці залишалися розширеними. Режисер Бернард Роуз[en] не хотів використовувати кліше, коли персонажка у кадрі виражає свій жах перед лиходієм типовим нестерпним криком. Проте після кількох гіпнотичних сеансів Медсен заявила режисерові, щоб більше не бажає піддаватися гіпнозу. В інтерв'ю, яке відзняли спеціально до випуску фільму на DVD у 2004 році, Вірджинія Медсен розповідає, що були знімальні дні, які через гіпноз вона просто не пам'ятає. Потім були дві ролі спокусниць: Доллі Харшоу (англ. Dolly Harshaw) у фільмі Денніса Гоппера «Гра з вогнем» і Енн у картині «Опік третього ступеня[en]» з Трітом Вільямсом у головній ролі. У 1999 році вона була співведучою фінального сезону телевізійного шоу каналу CBS «Нерозгадані таємниці»[en]. Медсен виконала невелику, але ключову роль в драмі Френсіса Форда Копполи «Благодійник» з Меттом Деймоном у головній ролі. Кінокритик Роджер Еберт помітив, що у Медсен була «сильна сцена» у фільмі, в той час як Джеймс Берардінеллі відзначав переконливу гру акторів, які виконували ролі другого плану, і в тому числі роль свідка з боку позивача в виконанні Вірджинії Медсен. Більше 20 років Медсен грала в малозначних фільмах, поки не отримала визнання критики й акторів за роль у стрічці «На узбіччі» (2004), яка вивела її в зоряний список Голлівуду[en]. За цю роль вона отримала номінації на «Оскар» і «Золотий глобус». Наступною головною роллю Медсен стала роль дружини Джека Стенфілд (Харрісон Форд) у фільмі «Вогняна стіна» (2006). Пізніше вона з'явилася в останній картині Роберта Олтмена «Компаньйони», виконавши ключову роль небезпечної жінки. Вона також знімалася з Біллі Бобом Торнтоном у фільмі «Астронавт Фармер» («Фермер, астронавт») і Джимом Керрі у фільмі «Число 23». Обидві картини вийшли в прокат 23 лютого 2007. Медсен озвучила Іполиту[en], королеву амазонок і матір Диво-жінки, в мультиплікаційному фільмі «Чудо-жінка» (2009). Вірджинія Медсен була в журі драматичного кіно на кінофестивалі «Санденс» в 2009. У 2016 році вийшла стрічка «Дивись на всі боки», в якій акторка виконала роль матері головного героя. ТелебаченняМедсен з'являлася в багатьох серіалах, в тому числі «Зоряний шлях: Вояджер», «CSI: Місце злочину Маямі», «Літо наших надій», "Практика «і» Фрейзьєр ". У парі з Реєм Ліотта зіграла головну жіночу роль в серіалі «Злодії Екстра класу». Вона часто з'являлася в заключному сезоні «Детектива Монка». У 2010 вона отримала головну роль в серіалі каналу ABC «Шахраї». У 2013 році вона замінила Гленн Гедлі в ролі Пенелопи Гардінер в серіалі Lifetime «Відьми Іст-Енду»[11]. Продюсерська діяльністьУ 2008 Медсен створила власну продюсерську компанію «Title IX Prods.»[5]. Її першим проєктом став документальний фільм «I Know a Woman Like That» (англ. Я знаю таку жінку), режисеркою якого виступила матір Вірджинії — Елейн Медсен. Фільм розповідає про життя літніх жінок. Після виходу фільму Вірджинія зізналася, що на зйомки її надихнула активна життєва позиція її матері[12]:
Її другий проєкт називається «Fighting Gravity». Він розповідає про неможливість жінок-стрибунок з трампліну домогтися визнання на Олімпійських іграх[6]. Особисте життяКоли Медсен переїхала в Голлівуд, вона була заручена з актором Біллі Кемпбеллом[en]. У 1989 році вона пошлюбила актора Денні Г'юстона, з яким познайомилася на зйомках фільму «Містер Північ[en]» (1988). У 1992 році вони розлучилися. Мала стосунки з актором Антоніо Сабато молодшим[en], від якого 6 серпня 1994 народила сина Джека-Антоніо[13]. З 2020 року одружена з актором Ніком Голмсом, молодшим від неї на 20 років[14]. У Медсен часткова гетерохромія, яка є генетичним захворюванням. Одне око у неї зелене, а інше — наполовину зелене і наполовину каре[15]. ФільмографіяКінофільми
Телебачення
Виноски
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
