Банішевський Анатолій Андрійович

Анатолій Банішевський
Особисті дані
Повне ім'я	Анатолій Андрійович Банішевський
Народження	23 лютого 1946(1946-02-23)
	Баку, СРСР
Смерть	10 грудня 1997(1997-12-10) (51 рік)
	Баку, Азербайджан
Поховання	II Алея честі
Зріст	174 см
Вага	72 кг
Прізвисько	Баня
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1964–1978 «Нафтовик» (Баку) 288 (121)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1965–1972 СРСР 50 (20) 1967–1968 СРСР (ол.) 4 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1981–1983 «Нафтовик» (Баку) тренер 1992–1993 Буркіна-Фасо (мол.)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Анатолій Банішевський у Вікісховищі

Анато́лій Андрі́йович Баніше́вський (*23 лютого 1946, Баку — †10 грудня 1997, Баку) — азербайджанський радянський футболіст, нападник, відомий виступами за бакинське «Нефтчі» та збірну СРСР. Згодом — футбольний тренер.

Майстер спорту (1965), Майстер спорту міжнародного класу (1966), Заслужений майстер спорту (1991). Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший азербайджанський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Вихованець дитячих команд бакинських футбольних клубів «Локомотив» та «Нафтовик». З 1963 року — у складі дорослої команди «Нафтовика», за яку вже наступного року у 18-річному віці дебютував у матчах чемпіонату СРСР. У складі «Нафтовика» (з 1968 року — «Нефтчі») провів усю активну ігрову кар'єру, яка тривала 14 років, до 1978. Протягом цього періоду команда, за виключенням трьох сезонів у 1973—1976 роках, змагалася у вищій лізі союзної першості. Її найбільшим досягненням стали бронзові нагороди чемпіонату СРСР 1966 року. Банишевський взяв участь у 288 матчах команди, у яких відзначився 121 забитим голом^[1].

Протягом 1965—1972 років гравець викликався до лав футбольної збірної СРСР, за яку провів 50 ігор, записавши собі до активу 19 голів у складі головної команди країни. Брав участь у чемпіонаті світу 1966 року та чемпионаті Європи 1968 року. У складі збірної СРСР на чемпионаті Європи 1972 року став віце-чемпіоном континенту. У 1967—1968 роках також залучався до лав олімпійської збірної Радянського Союзу, за яку зіграв у 4 матчах, забив 1 гол.

По завершенні ігрової кар'єри працював тренером. У 1981—1983 входив до тренерського штабу «Нефтчі», який був змушений зі скандалом залишити^[2]. Згодом працював у нижчолігових командах. 1992 року прийняв пропозицію з Буркіна-Фасо очолити молодіжну збірну цієї країни, пропрацював в Африці лише один рік через загострення проблем зі здоров'ям.

Проблеми зі здоров'ям, пов'язані з діабетом, у колишнього футболіста почалися ще у 1980-х, у 1987 році він пережив першу діабетичну кому. Згодом хвороба розвивалася, з'являлися численні ускладнення. Банішевський розлучився з дружиною, за деякими джерелами — через власні проблеми з алкоголізмом. У жовтні 1996 року одружився повторно^[2], а ще за рік, у грудні 1997 відбулося чергове загострення хвороби, яке стало останнім.

Помер 10 грудня 1997 у віці 51 року. Похований у Баку.

• Віце-чемпіон Європи: 1972
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1966

• Найвидатніший азербайджанський футболіст 50-річчя (1954—2003)
• Заслужений майстер спорту СРСР (1991)
• Кавалер азербайджанського ордена Слави (1996)

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Банішевський Анатолій Андрійович

• Профіль Анатолія Банішевського [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.] на сайті rusteam.permian.ru. (рос.)
• Статистика виступів в чемпіонатах СРСР на klisf.info (рос.)
• Профіль (рос.) . FootballFacts. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 22 листопада 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Профіль (анг.) . Eu-Football.info. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Профіль. Одеські вісті. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)