Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Адміністративний устрій Житомирської області

Адміністративний поділ Житомирської області: 4 адміністративні райони, 12 міських, 22 селищні та 32 сільські територіальні громади, 12 міст, 43 селища міського типу, 1593 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Житомир, Бердичів, Звягель, Коростень. Адміністративний центр — місто Житомир.

Житомирська область була утворена 22 вересня 1937 року. Її площа становить 29,8 тис. км². Чисельність населення — 1 млн. 279 тис. осіб (2,8 % від населення України), в тому числі міського населення — 741,2 тис. осіб, сільського — 537,8 тис. осіб.[1] Густота населення — 42.7 осіб на км².

Історія

1939 року відновлено Бердичівський район[2], наприкінці 1939 – поч. 1940 рр. створено Коростенський район (з 38 сільрад міськради м. Коростеня).[3]

7 червня 1946 р. була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.[4][5]
5 серпня 1965 р. була перейменована значна кількість населених пунктів.[6]

Ліквідовані райони

28.11.1957 р. скасовано 7 районів[7], 04.06.1958 замість скасованого Ярунського створено Новоград-Волинський район[7]. 21.01.1959 р. ліквідовано 2 райони.[8]

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 11 районів[9]. Таким чином скасовувались 14 районів (крім 2-х вищезазначених)[10][11]: Андрушівський, Баранівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Житомирський, Лугинський, Любарський, Народицький, Радомишльський, Ружинський, Червоноармійський та Чуднівський.

У 1965 р. деякі з них були відновлені до 16.[12][13]

У грудні 1966 р. відновилось ще 6 районів: Баранівський, Володарсько-Волинський, Лугинський, Народицький, Червоноармійський, Чуднівський.[14]

4 травня 1990 — створено Брусилівський район[15]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи утворено нові укрупнені Бердичівський, Житомирський, Коростенський і Новоград-Волинський райони, а усі старі райони ліквідовано[16].

Райони (з 2020 року)

№ Назва Адм. центр Адм. устрій
1 Бердичівський м. Бердичів Адм. устрій
2 Житомирський м. Житомир Адм. устрій
4 Звягельський м. Звягель Адм. устрій
3 Коростенський м. Коростень Адм. устрій


Таблиці адміністративних одиниць (до 2020 року)

№ Назва Герб Населення,
тис. жит. 		Територія,
км² 		Густота,
осіб/км² 		Адміністративний
центр 		Карта
1 Андрушівський 34,7 960 36.3 Андрушівка
2 Баранівський 41,8 1 000 42.1 Баранівка
3 Бердичівський 29,3 865.2 34.1 Бердичів
4 Брусилівський 15,5 625 25.1 Брусилів
5 Ємільчинський 34,8 2 112 16.7 Ємільчине
6 Житомирський 69,9 1 441 48.4 Житомир
7 Коростенський 28,4 1 764 16.2 Коростень
8 Коростишівський 40,9 973.9 42.2 Коростишів
9 Лугинський 17,3 994 17.6 Лугини
10 Любарський 27,9 757 37.2 Любар
11 Малинський 19,8 1 406 14.2 Малин
12 Народицький 9,6 1 284 7.5 Народичі
13 Новоград-Волинський 47,2 2 098 22.6 Новоград-Волинський
14 Овруцький 59,4 3 222 18.5 Овруч
15 Олевський 42,1 2 248 18.7 Олевськ
16 Попільнянський 33 1 037 32.1 Попільня
17 Пулинський 23,6 853 27.8 Пулини
18 Радомишльський 36,6 1 297 28.6 Радомишль
19 Романівський 29,3 927,9 31.8 Романів
20 Ружинський 28,4 1 002 28.8 Ружин
21 Хорошівський 35,7 869.8 41.1 Хорошів
22 Черняхівський 30,2 850 35.9 Черняхів
23 Чуднівський 36,6 1 037 35.4 Чуднів

Міста

№ Назва Герб Населення
Площа,
км² 		Адмін.
центр 		Мапа Склад
1 Бердичів
78,5
35.33
2 Житомир
271 172
65
3 Новоград-Волинський
56 066
26.67
4 Коростень
65 592
33.85
5 Малин
26 941
60.92
6 Андрушівка
9049
6.8
7 Баранівка
11 978
79
8 Коростишів
25 783
9,74
9 Овруч
16 681
9[17]
10 Олевськ
10 229
10
11 Радомишль
15 003
6,5
12 Чуднів
5 357
8,3

Див. також

Примітки

  1. ↑ Паспорт Житомирської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 листопада 2014. Процитовано 7 липня 2013. [Архівовано 2014-11-02 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 26 (49). — 5 серпня. — С. 4.
  3. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 10 (73). — 29 березня. — С. 4.
  4. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.06.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області»
  5. ↑ УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040.
  6. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1965 — № 33 — с. 616–617.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 408–409, 415.
  8. ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Базарського і Потіївського районів Житомирської області»
  9. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  10. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 20–22.
  11. ↑ Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 101–103.    (рос.)
  12. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  13. ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 512—513.
  15. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 4 травня 1990 р. «Про утворення Брусилівського району Житомирської області»
  16. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  17. ↑ Адміністративний устрій Житомирської області // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Посилання

Література

  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 157–191.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Житомирської області на 1 березня 1961 р. / Підготували Г. Глущенко, О. Протасевич – Житомир: Обл. вид-во, 1961. – 72 с.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Житомирської області: станом на 1 верес. 1965 р. / Викон. ком. Житом. обл. Ради депутатів трудящих, Орг.-інструктив. відділ; [підгот.: Ф. Ільчук, П. Жабокрицький]. — Вид. 2-ге. — Житомир: Обл. упр. по пресі, 1965. — 185 с.
  • Довідник адміністративно-територіального поділу Житомирської області: станом на 1 трав. 1967 р. / Викон. ком. Житом. обл. Ради депутатів трудящих, Орг.-інструкт. відділ; [підгот.: Ф. Ільчук, П. Жабокрицький]. — Вид. 3-є. — Житомир: Обл. упр. по пресі, 1967. — 184 с.
  • Житомирська область: адміністративно-територіальний поділ: станом на 1 серпня 1971 року / Викон. ком. Житом. обл. Ради депутатів трудящих. Орг.-інструкт. відділ. — Вид. 4-е. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1972. — 239 с.
  • Житомирська область: адміністративно-територіальний поділ: станом на 1 лютого 1982 року / Виконком Житом. обл. Ради народних депутатів; [упоряд.: В. Л. Гончаров та ін.]. — 5-е вид. — К.: Реклама, 1983. — 176 с. — Алф. покаж.: с. 91-158.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 157–192.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795–2006: Довідник / І. О. Рафальський (гол. ред.), Р. Ю. Кондратюк (упоряд.). — Ж. : Вид-во «Волинь», 2007. — 620 с.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 99–118. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Kembali kehalaman sebelumnya