|
Адміністративний устрій Хмельницької області
Адміністративний поділ Хмельницької області — територіальна організація краю на певні адміністративні одиниці. За площею територія (20,6 тис. км² або 3,4 % від площі країни) Хмельницької області належить до невеликих областей України і посідає серед них 19 місце. Чисельність постійного населення області на 1 лютого 2020 року становила 1 250 767 осіб.[1] Центром регіону є місто Хмельницький. ПоділХмельницька область поділяється на 3 адміністративних райони, різних за площею, чисельністю населення, кількістю поселень, соціально-економічним розвитком тощо. У Хмельницькій області станом на 2020 рік налічується[2]:
СкладДо складу області входять 3 райони та 60 територіальних громад.[2] РайониМістаСелища міського типуІсторія22 вересня 1937 року згідно з постановою ЦВК СРСР «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області» була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої ввійшли 33 райони і 3 міста обласного значення Вінницької області: Антонинський, Базалійський, Берездівський, Вовковинецький, Волочиський (центр — с. Фрідріхівка), Городоцький (центр — Городок-Проскурівський), Грицівський, Деражнянський, Дунаєвецький, Затонський, Ізяславський, Красилівський, Летичівський, Ляховецький, Меджибізький, Миньковецький, Михалпільський, Ново-Ушицький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Полонський, Сатанівський, Славутський, Смотрицький, Солобковецький, Старо-Костянтинівський, Старо-Синявський, Старо-Ушицький, Теофіпольський, Чемеровецький, Чорноострівський, Ярмолинецький, міста Кам'янець-Подільськ, Проскурів, Шепетівка. 1938 року Затонський район перейменовано на Віньковецький. Станом на 1 жовтня 1938 року в області було 33 райони і 3 міста обласного підпорядкування.[3] 28 червня 1939 року створено Довжоцький і Проскурівський райони.[4] 11 серпня 1939 року створено Шепетівський район (з 26 сільрад міськради м. Шепетівки).[5] 29 серпня 1939 року створено Фельштинський район. У 1930-их Городок-Проскурівський перейменовано на Городок. 12 травня 1941 року обласний центр перенесено з Кам'янець-Подільська до Проскурова. 9 серпня 1944 року Кам'янець-Подільськ перейменовано на Кам'янець-Подільський. 5 грудня 1944 року Довжоцький район перейменований на Кам'янець-Подільський, центр району перенесено з Довжка до Кам'янця-Подільського. 4 червня 1945 року центр Волочиського району с. Фрідрихівка перейменовано на Волочиськ. 4 червня 1945 р. та 7 березня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. ін.[6][7] 8 квітня 1946 року Ляховецький район перейменовано на Білогірський, Михалпільський — на Михайлівський, Фельштинський — на Гвардійський.[8] 13 липня 1946 року Проскурівський район перейменований на Ружичнянський, його центр перенесено до села Ружичної. Станом на 1 вересня 1946 року в області було 37 районів і 3 міста обласного підпорядкування.[9] 30 серпня 1948 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст районного підпорядкування і включене до Шепетівського району. 4 лютого 1954 року Кам'янець-Подільська область перейменована на Хмельницьку, місто Проскурів — на Хмельницький. 7 червня 1957 року ліквідовані Гвардійський і Солобковецький райони[10] 21 січня 1959 року ліквідовані Вовковинецький, Миньковецький і Михайлівський райони[11] 23 лютого 1959 року Теофіпольський район було перейменовано на Мануїльський.[12] 23 вересня 1959 року ліквідовані Базалійський, Берездівський, Меджибізький, Орининський, Остропільський, Плужнянський, Сатанівський, Староушицький райони.[13] 30 грудня 1962 року за новим районуванням в області створено 10 районів: Волочиський, Городоцький, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Шепетівський, Ярмолинецький. Міста Дунаївці і Славута віднесені до категорії міст обласного підпорядкування[14][15]. Отже скасовувались 14 районів[16][17]: Антонінський, Білогірський, Віньковецький, Грицівський, Деражнянський, Мануїльський, Новоушицький, Полонський, Ружичнянський, Славутський, Смотрицький, Старосинявський, Чемеровецький та Чорноострівський. 3 жовтня 1963 року місто Шепетівка віднесене до категорії міст обласного підпорядкування, Славута — до міст районного підпорядкування, включена до Шепетівської міськради. 4 січня 1965 року запроваджено нове районування, за яким в області створено 16 районів: Білогірський, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам'янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Славутський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький. Місто Дунаївці віднесене до міст районного підпорядкування.[18][19] 15 серпня 1966 року була перейменована значна кількість населених пунктів.[20] 8 грудня 1966 року відновлені Віньковецький, Полонський, Старосинявський, Теофіпольський райони.[21] 1979 року місто Славута віднесене до категорії міст обласного підпорядкування. 21 жовтня 1993 року місто Нетішин віднесене до категорії міст обласного підпорядкування.[22] 15 грудня 1999 року місто Старокостянтинів віднесене до категорії міст обласного значення.[23] 17 липня 2020 року старі райони укрупнено до трьох: Кам'янець-Подільський, Хмельницький, Шепетівський. Примітки
Посилання
Література
Див. також |
||||||||||||||||||||||
