Базарський район
База́рський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця УСРР, що існував з 1923 по 1959 роки в складі Коростенської та Волинської округ, УСРР, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Базар. Історія та адміністративний устрійРайон було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії. Район початково складався із 19 сільських рад колишніх Базарської та Ново-Вороб'ївської волостей Овруцького повіту: Базарської, Будо-Вороб'ївської, Будо-Голубієвицької, Велико-Кліщівської, Велико-Міньківської, Голубієвицької, Дерманківської, Дубровської, Калинівської, Ксаверівської, Лумлянської, Любарківської, Мало-Міньківської, Межиліської, Недашківської, Ново-Гутської, Нововороб'ївської, П'ятидубської, Рутвянської та Старовороб'ївської. 12 січня 1924 року в складі району було утворено чеську національну Гуто-Мар'ятинську сільську раду, 21 жовтня 1925 року — Малокліщівську сільську раду. 2 березня 1927 року до складу Малинського району було передано Будо-Вороб'ївську, Лумлянську та Старовороб'ївську сільські ради. 13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УРСР, Коростенську округу було ліквідовано, територію, в тому числі й Базарський район, включено до складу Волинської округи. 2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Базарський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 14 листопада 1935 року було розформовано Дерманківську сільську раду. 22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Базарським районом у складі. В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Овруч Генеральної округи Житомир. Було утворено Вилівську та Лісно-Колонську сільські управи. 11 серпня 1954 року, внаслідок укрупнення, було ліквідовано Будо-Голубієвицьку, Звіздальську, Мар'ятинську, Рубежівську, Руднє-Калинівську та Слобідську сільські ради. 21 січня 1959 року, Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано[2]. Територію було розділено між Малинським (увійшли Вишівська, Ксаверівська, Недашківська, Новогутянська та Рутвянська сільські ради) та Народицьким районами (відійшли Базарська, Велико-Кліщівська, Велико-Міньківська, Голубієвицька, Гуто-Мар'ятинська, Калинівська, Любарська, Малокліщівська, Маломіньківська та Межиліська сільські ради)[3]. НаселенняУ 1924 році в районі налічувалось 32 393 мешканці, в тому числі: чоловіків — 15 638 та жінок — 16 755[4]. За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року[5], на території Базарського району мешкало 38 038 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був таким:
Національний склад населення за даними перепису 1926 року:[5]
За даними перепису населення СРСР 1939 року кількість населення району становила 25 146 осіб, з них українців — 20 268, росіян — 1 724, німців — 297, євреїв — 573, поляків — 1 662, інших — 622[6]. Примітки
Джерела
|