|
100 гривень
100 гри́вень — номінал банкнот України, що вводяться в обіг Національним банком України з 1996 року. Також з 1998 року вводяться в обіг ювілейні та пам'ятні з дорогоцінних металів цього номіналу. До 22 серпня 2001 року, коли в обіг було введено банкноту у 200 гривень — 100 гривень було найбільшим номіналом серед банкнот України. Крім цього, цей номінал між 1918—1920 роками випускала УНР. ІсторіяБанкноти УНРПісля проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[2] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[2] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[3]. Сучасна УкраїнаУ вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу, Верховною Радою УРСР було прийнято рішення щодо випуску банкнот-гривень[4]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[4]. Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата[5]. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[5]. Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 100-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — у першій половині 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[6]. 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року. З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[7][8]. Також, з 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[9][10]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[11]. 100-гривневі банкноти третього покоління, після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[12]. Опис банкнот УНРПротягом 1918 року в Берліні для УНР було видрукувано банкноти номіналом у 100 гривень[3]. Дизайн банкноти із зображенням робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів — розробив Георгій Нарбут. Банкнота мала однолітерний семизначний номер й підписи Директора Державного банку і Скарбника[13].
Опис банкнот сучасної УкраїниЗагальне оформлення100-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Тараса Шевченка (1814—1861) — видатного українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, гравера, етнографа, громадського діяча та національний героя і символа України. Реверс банкноти, в залежності від серії, містив зображення: будівлі Верховної Ради України (побудованої 1939 року); Софійського собору (заснованого 1037 року); пейзаж з видом на Дніпро; або Червоного корпусу Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, відкритого 1843 року[14]. Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[14]. Елементи захистуНа сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[14]. Наявні елементи захисту на 100-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[15].
Перелік стандартних випусківБанкноти першого поколінняЗразки банкнот цієї серії були надруковані канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року, проте до обігу вони не потрапили. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр, й ще такий елемент захисту, як — латентне зображення на аверсі (ліворуч від портрету Шевченка). Авторами ескізу банкноти є художник Василь Лопата й Борис Максимов[14].
Банкноти другого поколінняБанкноти цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue» 1996 року та Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) 2000 року[14]. Особливістю цієї серії було те, що рік друку не вказувався. Основою портрету Тараса Шевченка послужило його фото 1859 року). Серед нововведень були: латентне зобрження з цифрою «100»; крім Софійського собору, на реверсі з'явилося зображення пам'ятника Володимиру Великому у Києві (встановлений 1853 року); у товщі паперу було розміщено захисну полімерну стрічку шириною 1 мм, на якій містився повторюваний напис «Україна»; водяний знак у вигляді портрету Шевченка, розташований у білому полі ліворуч купюри (що застосовувлося і у наступних серіях банкнот); знак для сліпих; суміщений малюнок[14]. Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2010 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[14].
Банкноти третього поколінняБанкноти цієї серії друкувалися у 2005, 2011 і 2014 роках[14]. Основою зображення Шевченка послужив його автопортрет 1840 року. На аверсі, біля портрету Шевченка, з'явилося зображення фрагменту з його картини «Катерина» 1842 року. На реверсі з'явилося зображення кобзаря та хлопчика, взяті з малюнка Шевченка «Козак-бандурист» 1843 року, на тлі краєвиду на річку Дніпро з боку Чернечої гори біля Канева; та логотип Нацбанку України [14]. Іншими нововведеннями стали: водяний знак представлений, крім портрету Шевченка, символом гривні; додтково з'явився водяний знак у вигляді символу гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «100 ГРН» та тризубом (була використана і у наступній серії); оптично-змінний елемент у вигляді цифри номіналу на аверсі; на реверсі, по середині банкноти, з'явилася цитата з вірша поета «Чи ми ще зійдемося знову...» з циклу «В казематі»:
Банкноти ввели в обіг 2006 року. З 2023 року вони почали поступово вилучатися з обігу з метою їх заміни на оновлені грошові знаки[16].
Банкноти четвертого поколінняБанкноти цієї серії друкувалися у 2014, 2019, 2021 і 2022 роках. Одними із нововведень серії стало: SPARK-елемент (оптично-змінне зображення, що має кінетичний ефект; при зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від одного кольору до іншого) у вигляді палітри з пензлями; «віконна» захисна стрічка (частково введена в товщу паперу захисна стрічка з яскраво вираженим кінетичним ефектом; при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки), стрічка містить цифри «100» та символ української гривні, вона виходить з товщі паперу три рази; водяний знак представлений, крім портрету Шевченка, цифрою номіналу. Кодоване латентне зображенням з номіналом було розташоване у правому боці аверсу, але у іншому вигляді[14].
Перелік пам'ятних та сувенірних випусківСувенірна банкнота 2018 року17 грудня 2018 року Нацбанк України випустив сувенірну 100-гривневу банкноту, яка не є платіжним засобом. Випуск банкноти приурочений до 100-річчя випуску банкнот аналогічного номіналу УНР, у зв'язку з цим на ній було розміщено SPARK-елемент у вигляді напису «100 років». В основу дизайну банкноти покладено зображення банкноти 100 гривень УНР зразка 1918 року, авторства Георгія Нарбута[17].
Пам'ятна банкнота 2021 року20 серпня 2021 року введена в обіг пам'ятна 100-гривнева банкнота четвертого покоління, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000. Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків[18].
Кількість банкнот в обігуСтаном на 1 квітня 2024 року в грошовому обігу України перебувало 160,3 млн штук 100-гривневих банкнот, що складає 5,9 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[19]. Пам'ятні та ювілейні монетиЗ 1998 року Нацбанком України карбуються срібні та золоті пам'ятні та ювілейні 100-гривневі монети. Вони карбуються у якості анциркулейтед, або пруф. Першою такою монетою стала — «Київський псалтир»[20]. Золоті монетиЗолоті монети мають ідентичні параметри. Екземпляри, випущені 1998 року, карбуються з металу 900 проби й мають вагу 15,55 г при діаметрі 25 мм; а після 1998-го — 31,1 г при діаметрі 32 мм. Тираж кожного типу монет становить від 1000 до 4000 екземплярів[20].
Срібні монетиСрібні монети всіх випусків карбуються з металу 999 проби й мають вагу 1000 грамів при діаметрі 100 мм. Тираж кожного типу монет становить 700—1501 екземплярів[20].
Примітки
Джерела
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:100 Hryvnia
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_front_side.jpg)
_back_side.jpg)
.jpg)
.jpg)
