|
Ящур
Я́щур (англ. foot-and-mouth disease, лат. aphtae epizooticae, застаріле діалектне — сли́нівка, сли́нявка[1] [2]) — гостра зоонозна інфекційна хвороба вірусної етіології. Уражає велику і дрібну рогату худобу, свиней. Хворіють як окремі особини, так і виникає епізоотія. Люди на ящур хворіють казуїстично. Збудник ящуру віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано такими, що можуть бути застосовані як біологічна зброя.[3] Вірус ящура потенційно може бути використаний як біозброя для зараження свійської худоби. Ящур у людиниЕпідеміологічні особливостіРезервуаром та джерелом інфекції для людини є заражені парнокопитні тварини — переважно дійні корови, молоко яких містить у собі збудників ящура. Зараження відбувається при споживанні сирого зараженого молока, іноді при контакті із хворими тваринами. Хворіють переважно діти, оскільки вони частіше споживають молоко аніж дорослі. Захворювання від хворих людей не передається. ПатогенезПроникаючи через травний тракт, вірус потрапляє у кров і вкорінюється у клітини епітелію слизової оболонки рота та у шкіру біля основи нігтьового ложа, де утворюються невеликі пухирці, які перетворюються згодом на афти. Клінічні ознакиІнкубаційний період триває 3-7 днів. Початок хвороби гострий: відчуття розбитості у всьому тілі, різкий головний біль, підвищення температури тіла за декілька годин до 39,5 °C. Через 6-8 годин з'являється печіння слизової ротової порожнини, стає болючим прожовування твердої їжі, з'являється велике слиновиділення. На слизовій оболонці щік висипають численні дрібні білуваті пухирці. На 3-4-й день хвороби або дещо пізніше вони лопаються, на їхньому місці утворюються болючі поверхневі виразки — афти, краї яких гіперемійовані, а дно вкрите сіруватим нашаруванням. Нерідко афти розташовуються також на слизовій губ і кінчику язика. Слиновиділення настільки рясне, що з рота хворого витікає тонка цівка слини. Прожовування та ковтання їжі при появі виразок особливо утруднюються. Дрібні афти також з'являються біля нігтьового ложа на пальцях рук і ніг. Картина крові характеризується еозинофілією. Гарячковий період триває 5-6 днів; температура знижується поступово. Висипання на слизовій рота та на шкірі зникають до 10-15-го дня хвороби. ДіагностикаДіагноз встановлюють на основі епідеміологічних даних і клінічного перебігу. Застосовуються також методи серологічної діагностики (реакції зв'язування комплемента, пасивної гемаглютинації). Лікування
При тяжкому перебігу ящура в ослаблених дітей за наявності супутніх захворювань хворих госпіталізують; в інших випадках ізолюють на дому до зникнення клінічних симптомів. Афти на слизовій рота оброблюють ватним тампоном, просякнутим 4 % розчином нітрату срібла (ляпісу) або 3 % розчином перекису водню, необхідні часті полоскання ротової порожнини 0,1 % розчином перманганата калію, 0,25 % розчином новокаїну. При ураженні очей призначають краплі з протизапальним ефектом. Застосовують вітаміни, антигістамінні препарати. При появі бактеріальних ускладнень — антибіотики. ПрофілактикаСпоживання тільки пастеризованого молока. Проведення ретельного ветеринарного нагляду за великою рогатою худобою, у першу чергу — у молочних господарствах; виявлення та ізоляція хворих тварин; дезінфекція. Примітки
Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ящур
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
