Зооно́з (дав.-гр.ζῷον — тварина, νόσος — хвороба) — інфекційна хвороба тварин. Зоонози — узагальнена назва природно-осередкових інфекцій, тобто таких інфекційних хвороб, що звичайно поширені у тварин, але здатні іноді передаватися від тварин до людини. Іноді в медичній літературі ті зоонози, що можуть бути передані людині, називають зооантропонозами.
Загальна характеристика
Зоонози трапляються в популяціях диких, синантропних і свійських тварин і можуть в певних ситуаціях становити загрозу для здоров'я людини.
Серед найактивніших джерел та резервуарів зоонозів виступають хижіссавці (найчастіше сказ), кажани (сказ), гризуни та комахоїдні (лептоспіроз, туляремія), травоїдні (сибірка). Нерідко зоонози заносяться разом з інвазійними видами. Розвиток епідемій чуми у портових містах різних континентів пов'язаний з численними інвазіямичорних пацюків (переважно з торгових суден).
Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(березень 2016)
В Україні контроль за зоонозами ведуть обласні й районні санепідемстанції та ветеринарні станції. У зв'язку з участю в зоонозах різних груп тварин в системі СЕС у відділах ОНІ (особливо-небезпечних інфекцій) працюють й біологи-зоологи, переважно фахівці у галузі теріології та ентомології.
Гоц Ю. Д., Колеснікова І. П., Мохорт Г. А. Епідеміологія. К.: Асканія. — 2007. — 353 с.
Загальна епідеміологія (навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації) / Н. О. Виноград, З. П. Василишин, Л. П. Козак, Т. А. Романенко. — К. : Медицина, 2010. — 176 с. ISBN 978-617-505-046-0
Скакун М. П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини Навч. пос. Укрмедкнига Тернопіль. 2008—372 с. ISBN 978-966-673-103-9
