|
Шипівці
.jpg) .jpg) Шипівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради. Загальна територія села становить 1168 гектарів. Населення — 908 осіб (2007). Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1] Історія
[джерело?] Трипільське поселення в західній частині Щитівців знаходиться на місці польського фільварку. Друге трипільське поселення – на північ від Щитівців у полі, біля двох курганів. Знайдені речі могильних поховань перебувають у Кам'янець-Подільському археологічному музеї. [2] Свою назву, за переказами, село отримало від козака Шипа, який із своїми друзями Лисом та Шершем прибули на ці території. Лис заснував поселення не переїжджаючи через пагорб. А Шип і Шерш помандрували далі. Перебравшись через пагорб, вони натрапили на двох дівчат. Сподобалися дівчатам юнаки Шип та Шерш та й не відпустили їх від себе. Ось так в долині через гору від Лиса і поселився Шип. А Шерш перевів коня через річку й поселився на лівому її березі. З тих пір утворилися три села: Лисівці, Шипівці, Шершенівка. 23 квітня 1535 року Анна Лянцкоронська продала землі села Шипівці з усім населенням і двірським помістям Язловецькому, які відносились до Руського воєводства скалатського старости Речі Посполитої[джерело?][3]. Період з 1701 року по 1718 відзначається спустошеними набігами татар на українські землі, від них постраждали і Шипівці. У 1848 — рік скасування панщини, на честь цієї дати ставили хрести, будували пам'ятники у селі, на сьогодні збереглися 2 таких хрести. У 1861 році в селі збудовано кам'яну церкву з кам'яною дзвіницею, які діють і нині , є в селі і римо-католицький костел. Різні частини села мають свої назви. Західна зветься «Горою», східна «Долиною», дві південних мають назви «За потік» та «Бзинівка», а центральна має назву «Цісарська». Також, мають свої назви і території, що розташовані поза селом. «Могилки» — це частина поля, яка розташована за лісом, на захід від села. Чому саме так? Старожили розповідають, що на цьому місці відбувся бій між козаками і турками, у якому полягло багато козаків. Їх було поховано у одній могилі і поставлено хрест. А коли прийшли перші росіяни, хрест зрізали, могилу розрівняли, і стало те місце частиною поля. Але люди називають його «Могилками» і тепер.Північна частина поза селом отримала назву «Загорода». За панщини ця місцевість була пасовищем, обгородженим загородою, куди селяни відганяли худобу. Під час панування Австро-Угорщини на тому пасовищі був посаджений ліс. І тому місцевість називається «Загорода». Південна частина, отримала назву «Корчунок», оскільки місцеве населення, займалося землеробством, поступово викорчовуючи тут дерева, створюючи вільні площі для господарства. «Гуральня» — назва східної частини, угідь, що розташовувалися поза селом. За панщини під горою була побудована гуральня, яка належала панові. У гуральні виробляли спирт, який дуже цінувався на той час. Населення працювало в гуральні на пана який платив їм за роботу горілкою. Тому і прозвали місце під горою «Гуральня» На «Цісарській» вулиці, у колишньому центрі села височіє своїм золотистим куполом церква св. Михаїла, що збудована у XIX ст. У 1961 році церкву було закрито. При вході на церковне подвір'я з лівої сторони стоїть дерев'яний хрест, поставлений в 1938 на честь 950 — річчя хрещення Русі. З заднього входу на церковне подвір'я з лівої сторони стоїть кам'яний хрест, паставлений на місці вівтаря старої дерев'яної церкви, яка була продана у село Солоне, і стоїть там досі. У 1986 році жителі села почали збирати підписи про відкриття церкви. 28 жовтня 1988 року було отримано документи на відкриття церкви у селі Шипівці. Пам'яткиЄ церква святого архістратига Михаїла (1861, кам.), дві каплички (одна з них — римсько-католицька Божого Милосердя).  Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено 4 пам'ятних хрести. Соціальна сфераПрацюють Гімназія, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення пошти, ПАП «Урожай», торговельний заклад. Відомі мешканціУродженці
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
