|
Століття Якова (мінісеріал)
«Століття Якова» — український історичний мінісеріал з 4-х серій, створений телеканалом «1+1», екранізація однойменного роману українського письменника Володимира Лиса. Роман, за мотивами якого була відзнята картина, є лауреатом української премії «Коронація слова»[1][2]. СюжетНе кожному щастить дожити до свого вікового ювілею. Головному герою, простому українському селянинові, довелося усього побачити на своєму довгому віку – і доброго, і такого, про що лише мріяти можна. А ще на його долю випало таке, чого й ворогові не побажаєш… Фільм – це надзвичайно хвилююча романтична драма кохання сільського парубка Якова, що розпочалася ще під час польського володарювання на Заході України і тривала до наших днів, основана на справжніх подіях, правдивій історії. Частина перша. «Уляна»У селі Загоряни з'являється дівчина Олена. Вона заходить до хати столітнього діда — Якова Меха. Дівчині стає погано, виявляється, що у неї ломка від наркотиків. Дід вирішує прихистити наркоманку. За своє столітнє життя волинський селянин пережив кохання, війну, втрати — він не судить людей. Дівчина змушує Якова пригадати свою далеку молодість. З дитинства він був закоханий в Уляну, проте батьки вирішили видати її заміж за хлопця із заможної родини. Та їхнє кохання не минулося безслідно. Не в силах повернути кохану, Яків їде із села та вступає до Війська Польського. Частина друга. «Зося»Оля погрожує вигнати приблуду-наркоманку, яка оселилася у діда Якова. Дівчина знайшла у хаті альбом старих фотографій та побачила на світлинах гарну панянку. І змусила діда пригадати події 1935 року, коли він познайомився із польською шляхтянкою Зосею. Через своє захоплення Яків знову втрапив у неприємності. Та ця жінка вирішила стати його долею. Після прохання Якова покласти фотоальбом на місце Олена кидає його. Частина третя. «Війна»Правнук Якова Валік зібрався добровольцем на війну. Дід подарував йому оберіг, з яким сам колись пройшов Другу світову. Медальйон Якову передав колишній чоловік Зосі у німецькому полоні. Тиміш, брата якого забили поляки у в'язниці, пішов до націоналістичного підпілля, боротися з поляками. Батько Тимоша загинув. З полону Мех повернувся додому, та у Загорянах вже була нова — радянська влада. Люди почали зникати. Поляки хотіли спалити живцем людей в храмі. Яків і Зося переконали їх не спалювати їх і врятували людей. Тимоша заарештували за листівки, які він мав вдома. Німеччина напала на Радянський Союз, енкаведисти, тікаючи вирішили без суду розстріляти Тимоша та інших в'язнів. Частина четверта. «Фінал»По Олену приїхав Ростислав. Він називається її «хазяїном». Дівчина винна йому гроші. Дід пообіцяв віддати йому борг замість Оленки і повів Ростика до водоймища, де у молодості закопав зброю. Дід розриває «скарб» і вбиває Ростислава… У далекому 1945 після втечі з німецького концтабору Якова рятують і він потрапляє до радянського шпиталю, вилікувавшись, повертається додому. У Загорянах знову радянська влада. Мех записується до колгоспу. Тиміш переховується у лісі, а Уляна у повстанців за зв'язкову. Якось вона занедужала та попросила Якова віднести послання замість неї. У цю ніч, коли Яків йде до лісу, нібито «Бандерівці» вчиняють страшне вбивство у селі: вбивають жінку і дітей Якова, живою залишається лише Ольга. Це вбивство вчинили місцеві посіпаки НКВС. Ольга по голосу впізнає одного із них — давнього батькового товариша по службі, Романа. Яків мститься за вбивство сім'ї… Далі біля могили Зосі на кладовищі до Меха приходить Уляна. Вона тільки-но вийшла з радянської тюрми. Вони довго говорять… Вже у наші дні пан Яків Мех святкує своє сторіччя! На його день народження повертається його правнук з війни і приїжджають усі його родичі. Його дочка Ольга нарешті називає його татом. Фільм завершується тим, що дід Яків озирається на Улянчину сусідську хату і згадує своїх Зосю та Уляну… Тож, «Століття Якова» — це адаптований серіал про історію волинського селянина на тлі історії цілої країни, посеред епох, подій і течій минулого й сучасного. В основі сюжету драматичні події життя Якова, пов'язані з кровопролитною війною, німецькими та радянськими окупантами, польською армією Крайовою, польсько-українськими міжусобицями, українськими партизанами, УПА. Але головний герой хотів лише одного — жити. Обробляти рідну землю, ростити любих дітей і кохати… ВиробництвоЗйомки фільму відбувалися навколо Києва, у Бориспільському та Макарівському районах.[3] У фільмі звучать пісні «Океану Ельзи» «Не йди» та Христини Соловій «Під облачком».[4] Актори
ВідгукиАвтор роману «Століття Якова» Володимир Лис у своєму відгуці про фільм зазначив, що у фільмі спрощено багато сюжетних ліній, хоча він є динамічним. Також він зауважив, що у фільмі зникло використання діалекту Західного Полісся, а також церква не схожа на поліську — тоді як на Поліссі церкви фарбували, храм у фільмі дерев'яний. Автор відзначив, що фільм його зацікавив, хоча деякі сцени змінені, а також що виконавець головної ролі Станіслав Боклан вже можливо досяг плану Ступки.[5] Див. такожПримітки
Джерела
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
