uk Стецюк Катерина Ісаківна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стецюк.

Катери́на Іса́ківна Стецю́к (*23 листопада 1905, Шпитьки — †4 липня 2002, Київ) — український історик і педагог, родом із Київщини, доктор історичних наук, заслужений діяч науки УРСР.

Закінчила Київський інститут народної освіти (1928). Співробітник Інституту історії АН УРСР (з 1938), професор Київського педагогічного інституту (1938—1953).

Дослідник історії України другої половини 17 століття. Головні праці:

«Вплив повстання Степана Разіна на Україну» (1947),
«Переяславське повстання 1666 р.» (1958),
«Народні рухи на Лівобережній і Слобідській Україні в 50 — 70-их pp. XVII в.» (1960).

За твердженням Ярослава Дзири, праці «Народні рухи на Лівобережній і Слобідській Україні» та «Вплив повстання Степана Разіна на Україну» написала не Стецюк, а репресовані історики. Їй же адміністрація передала їхні матеріали для завершення роботи^[1]^[2].

Література

Юсов С. Л. Стецюк Катерина Ісаківна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 856. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
Овчаренко П. Стецюк Катерина Ісаківна // Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». Вип. 1. — К., 1998. — С. 310—311.
Гуржій О. І., Іванова Т. Є. Вшанування доктора історичних наук К. І. Стецюк у зв'язку з її ювілеєм // УІЖ. — 1986. — № 3. (укр.)
Сидоренко В. П. Вшанування заслуженого діяча науки УРСР, доктора історичних наук К. І. Стецюк з нагоди її ювілею // УІЖ. — 1981. — № 1.
Заремба С. З. Вшанування К. І. Стецюк з нагоди її ювілею // УІЖ. — 1976. — № 3.

Примітки

↑ Стенограма розмов з Ярославом Дзирою 1988 р. Частина 1
↑ Білокінь С. До питання про авторство «Словника українських псевдонімів». Документи і матеріали // Mappa Mundi: зб. наук. пр. на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя / [редкол.: Ігор Гирич та ін.]. — Л. ; К. ; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1996. — с.832-833.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Стенограма розмов з Ярославом Дзирою 1988 р. Частина 1

[2] Білокінь С. До питання про авторство «Словника українських псевдонімів». Документи і матеріали // Mappa Mundi: зб. наук. пр. на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя / [редкол.: Ігор Гирич та ін.]. — Л. ; К. ; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1996. — с.832-833.

[1]

[2]