Зображення
|
Назва
|
Оригінал назви
|
Дата будівництва
|
Місцезнаходження
|
Спорудник
|
Інші відомості
|
|
Велеська фортеця |
мак. Велешка тврдина |
ранньоримський період |
2 км південніше міста Велес |
|
Фортеця у формі п'ятикутника використовувалася для оборони акрополя 80×100 м на пагорбі «Кале».
|
|
Вініцька фортеця |
мак. Виничко кале |
середина І тис. н. е. |
Місто Вініца |
|
Міститься на лівому березі р. Ґрдечка, на пагорбі заввишки 400 м над рівнем моря. Нинішні руїни займають площу 2,5 га.
1978 тут було знайдено 5 теракотових іконографічних пластинок.[1]
|
|
Маркови Кулі |
мак. Markovi Kuli |
ХІІІ-XIV ст. |
На північному заході від міста Прилеп на кам'янистому пагорбі з крутими схилами |
Ще в Х ст. на цьому місці звели укріплення візантійці. |
Раніше на цьому місці існувало античне поселення Керамія.
У добу Середньовіччя тут був розташований палац сербського короля Вукашина Мрнявчевича та його сина Марка.
|
|
Маркови Кулі |
мак. Markovi Kuli |
Х-ХІІІ ст. |
На відстані 4,5 км на південний схід від центру Скоп'є, на східному боці гори Водно. |
|
Сучасна назва походить від імені короля Марка Мрнявчевича. У ХІІІ столітті фортеця мала назву «Чрнче».
|
|
Маркова фортеця (Фортеця «Марково») |
мак.Марково Кале |
пізньоантичний період |
біля селищ Маркова Сушица та Малчиште, муніципалітет Студєнічані |
|
Мала нерегулярну чотирикутну форму розміром 105×85 м.
За часів середньовіччя фортецю перебудували, всередині спорудили церкву.
|
|
Замок Самуїла |
мак. Самуилова тврдина |
IV ст. до н. е. |
біля селищ Орашко та Собрі, муніципалітет (община) Валандово |
Можливо Філіпп II Македонський[2], відновлена Самуїлом в ХІ ст. |
Укріплення вперше згадує Тіт Лівій, датує його ІІІ ст. до н. е. та розміщує у місті Ліхнідос.
|
|
Фортеця Скоп'є |
мак. Скопско кале |
VI ст. н. е. |
Скоп'є |
Юстиніан I, розбудову продовжено впродовж Х-ХІ ст. |
Фортецю зведено з жовтого вапняку та травертину на місці Римського поселення Скупі.
|
|
Замок Собрі (Фортеця Орашко) |
мак. Орашко Кале |
пізньоантичний період |
біля селищ Орашко та Собрі, муніципалітет (община) Валандово |
|
Замок захищав акрополь (0,8 га), на місці якого відомі знахідки кераміки, залізних виробів та монет IV—VI ст. н. е.
|
|
Стенчевський замок |
мак. Стенчевска тврдина |
6100 р. до н. е. |
селище Стенче, муніципалітет (община) Брвеніца |
|
На території замку знайдено унікальний жертовник культурної групи Анзабегово — вршнічка.
|
|
Фортеця Струмиця (Царські вежі) |
мак. Струмичко Кале |
ХІ ст. н. е. |
МІсто Струмиця |
|
Нині фортеця лежить в руїнах, помітні залишки чотирьох веж та 4 мурованих стін.
|