Секунд-поручик

Секунд-пору́чик — молодше (обер-) офіцерське військове звання (чин) в артилерії Російської імперії в XVIII столітті (1703—1796).

Відносився до XIII класу за Табелі про ранги. Відповідав чину підпоручника у піхоті.

Приставка «секунд» (від лат. secundus — другий) до іншого слова означає «другий» чи «підлеглий». Тобто секунд — поручник, це «другий поручник».

Обер-офіцерський артилерійський чин (звання) в російській імперській армії, введений в Московії царем Петром Олексійовичем в 1703 р.

У 1722 році увійшов до Табеля про ранги Російської імперії. Відносився до XIII класу в артилерії. Артилерійський секунд-поручник, відповідав піхотному підпоручнику та цивільному чину кабінетського реєстратора.

Чин було замінено на піхотний аналог.

Молодше звання Штик-юнкер

Артилерія Секунд-поручник

Старше звання Поручник

• Секунд-майор
• Підпоручник
• Секунд-ротмістр
• Табель про ранги

• Військовий статут 1716 року [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Титули, мундири, ордени в Російській імперії [Архівовано 8 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Волков С. В. Система офицерских чинов в русской армии [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Волков С. В. Русский офицерский корпус. М.: Военное издательство, 1993. С. 38—49. (рос.)

• Мурашев Г.О. Титули, чини, нагороди. 3-є видання—СПб.: ТОВ "Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7
• Шепелев Л. Е. Военные чины // Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры, ордена в Российской империи. — М.: Наука, 1991. — С. 88.
• Военный энциклопедический словарь/Гл. глав. ред. Ком. С. Ф. Ахромеев — М.: Военное издательство Министерства Обороны СССР, 1986—863 с. (с 30 ил.) — ББК 68я2 В63 (рос.)
• Ганичев П. П. Воинские звания — М.: ДТСААФ, 1989. — 164с. — ISBN 5-7030-0073-4 (рос.)