ОбершталмейстерОбершталмейстер — придворна посада, член королівського (імператорську) уряду, що відповідав за стайню та все, що з нею пов’язано. У його віданні були коні, сідла, упряж, носилки, карети та сани. До його функцій також входив нагляд за постачанням сіна та інших кормів. ІсторіяУ його підпорядкуванні Обершталмейстера була велика кількість слуг із відносно вузькоспеціалізованими завданнями, такими як, серед іншого, забезпечення фуражем, заготування сіна, підстилки та годівниць, а також забезпечення транспорту монарха у належному стані. Також у його підпорядкуванні були ковалі та ветеринари. Кінські сідла, збрую та вози виготовляли або ремонтували сідельники та упряжники, золотники, різьбярі, митці. Була поширена в Богемії, Австрії, Прусії, Священній Римській імперії, Австро-Угорщині та інших європейських монархіях. Посаду вищого обершталмейстер займали представники старовинних шляхетських родів. У Великому князівстві Литовському і Руському, та в Речі Посполитій цим посадам відповідали Конюший великий Литовський та Конюший великий коронний. У Французькому королівстві посада носила назву Великий конюший Франції. Посаду найвищого земельного штальмейстера в Королівстві Галичині та Володимерії (нім. Oberst-Landstallmeister in Galizien und Lodomerien) обіймав Карло Михайло Лянцкоронський (1848-1863). В Російській імперії - російський чин ясельничий — придворний чин II класу, введений в 1726 році. Він очолював придворні імператорські стайні і належне їм господарство. Див. такожДжерела
|