|
Святогорівка
Святого́рівка (до 1900 року — Штепине) — селище в Україні, в Добропільській міській громаді Покровського району Донецької області. Розташоване у північно-західному Донбасі, над річкою Бик. Населення становить 2,6 тис. (1970 р.). Відстань до міста Добропілля становить близько 6 км і проходить автошляхом Т 0515. Історія Перші поселенці в верхів'ях річки Бик з'явилися в епоху мезоліту. З 1966 по 2024 роки мало статус селища міського типу. Період козаччини.У XVII стооіччі на місці нинішнього селища Св'ятогорівка поряд з перетином Муравського і Залозного шляхів, існувала сторожа запорізьких козаків, яка відносилася до Самарської паланки Осіле життя в цих краях зароджується з кінця XVIII сторіччя.  Російська імперія.У 1794 році на річці Бик виникло село Штепине, з 1860 зване Св'ятогорівкою на честь місцевого землевласника Св'ятогора Штепи. У селі — дерев'яна церква Успіння Пресв'ятої Богородиці, панський будинок, три вітряних млини, кошара …. Населення складало 186 чоловіків і 155 жінок. З самого заснування у Св'ятогорівці діяла церква. У 1905 році в селі була збудована сільська земська лікарня, головним лікарем працювала В.Д.Сангурська. (зараз працює фельдшерсько-акушерський пункт). У 1904 році в будівлі магазину відкрилася церковно-приходська школа; постійна чотирирічна школа відкрилася в новій будівлі в 1911 році. Визвольні змагання.В часи Української революції в селі було створено Громадський комітет який у першому складі проіснував кілька днів. [2] У 1918 році більшовиками була створена рада робітничих і селянських депутатів, першим головою був Юдін Григорій Фролович.В часи першої світової війни, з приходом німців, у селі Св'ятогорівка був заарештований цілий ряд селян.За розпорядженням німецької влади в волостях були скликані сходи, на яких обиралися волосні земські управи[3]. У селі була створена підпільна група для боротьби з Гетьманатом, 11 партизан були схоплені та страчені.[4] У роззброєнні гетьманської варти в селі Гришине, під керівництвом петлюрівця сотника Гудвило, 19 листопада 1918 року брали участь мешканці села Св'ятогорівка[5] Наприкінці 1918 року в Св'ятогорівці був організований загін в 100 чоловік, який проводив роззброєння селян спільно із загонами сіл Криворіжжя та Сергіївки, вів бій на хуторі Ново Троїцькому. Найбільш активними учасниками загону були: Тремба (убитий в бою), Максименко, Доценко, Дорофеюк та ряд інших.[6] У 1920-х роках у селі проведена конфіскація панських земель і передача їх малоземельним селянам. 26 березня 1921 року махновець Кожин увійшов в село Св'ятогорівку, де «поставив на вуха» місцеву сільраду. На початку квітня 1921 року, Донецька дивізія ВЧК витіснила загони Кожина з Св'ятогорівки, проте незабаром він повернувся назад.[7] 08 квітня 1921 року Савонов разом з Шкарупа займають Св'ятогорівку, вони захоплюють і рубають 6 червоноармійців 101 полку ВНУС. В селі Панківка продовольчий полк в 1921 році затримав повстанця Держака Івана, який стратив голову Св'ятогорівської Ради Юдіна ГФ . Його привезли в село Св'ятогорівку, скликали жителів села і на сході судили військово-польовим судом. Рішення судовища - зарубати шаблями. Тут же присуд було виконано.
Радянський періодУ 1934 році початкова школа трансформована в семирічку. ТОЗи у Святогорівці з'явилися в 1929 році. Працював млин. У 1930 році в селі були утворені перші колгоспи («Прапор Комунізму», імені Й. В. Сталіна, імені Т. Г. Шевченка), об'єднані в 1950-х роках у колгосп імені Ватутіна (4,6 тис. га сільгоспугідь, з них — 3,9 тис. га оранки, вирощування зернових та овочевих культур, садівництво, м'ясо-молочне тваринництво, 3 комплексні і 2 тракторні бригади, 5 ферм, млин, олійниця, винний цех). Друга світова війна.У роки другої світової війни на території села тричі: в січні 1942; у лютому і вересні 1943 проходили запеклі бої. Село зазнало сильних руйнувань, повністю була знищена лікарня. Післявоєнні роки.У 1947 році у Св'ятогорівці було встановлено пам'ятник воїнам-визволителям, а в 1965 році — обеліск Вічної Слави. У радянські часи в селі працювали цегельний і шлакоблоковий заводи міжколгоспної будівельної організації . Святогорівські шахтиПро наявність вугілля в районі старого села Св'ятогорівка було відомо ще в 90-х роках XVIII сторіччя. У 1795 році за результатами експедиции в Павлоградському та Бахмутському повітах Новоросійської губернії, гірський інженер І.Брігонцов в своєму рукописі "Керівництво до пізнання, розроблення і употвання кам'яного вугілля … «писав, що» … знаходяться кам'яні вугілля в Павлоградському повіті в селі … Св'ятогорівці ". Однак дане дослідження не отримало широкої розголосу, оскільки рукопис І.Брігонцова загубився в архіві генерал-губернатора П.А.Зубова. У 80-90-х роках XIX сторіччя, розвідку родовища і кустарний видобуток вугілля в районі села Св'ятогорівка для потреб власного маєтку проводив землевласник Я.Д.Подільський. У 1900 році власниця маєтку в селі Спасько-Михайлівка Е.Ф.Платонова клопотала про будівництво залізниці Гришине — Гаврилівка, з метою оживити вуглевидобуток на Штепінскому родовищі, розташованому поблизу села Св'ятогоровка (названо по дублюючому найменуванню села — Штепіно). Після 1910 року, одночасно з закладанням капітальних рудників в районі східніше села, велася розвідка нових кам'яновугільних ділянок в районі села Св'ятогорівка. Якщо в 1911 році орендар Св'ятогіровської гірничозаводської оброчної статті, технік Я.М.Богомолов ніяких розвідок не справляв, то в 1913—1915 роках під розвідкою були одна Св'ятогорівська оброчна стаття А.Г.Редліха, і дві спільних З.Снегірѐвої і Р.Цаліта. А.Г.Редліх, п'ятьма свердловинами розкрив два пласта потужністю близько 0,5 метра. З 1915 року оброчна стаття А.Г.Редліха перейшла С.Іванову. У 1913 році гірничопромисловці клопотали про будівництво окремої залізничої гілки від одного з проміжних роздільних пунктів проектованої залізничної дороги Гришине — Золотий Колодязь по вододілу річок Бик і Самара до вугільного родовища Ново-Штепіне. Однак питання з будівництвом гілки до Ново-Штепіне було відкладене до уточнення інформації про запаси родовища. Святогорівська ЗОШ І—ІІІ ступенівУ 1904 році Св'ятогорівці відкрили першу школу в звичайній селянській хаті. В 1911 році земство побудувало приміщення 4-класної школи. В 1934 році школа стала семирічною. В 1964 році до старого будинку школи добудовано приміщення з 8 класними кімнатами і спортзалом. У 1966 році школа стала середньою, у 1975 році збудовано нове типове приміщення школи. При школі були відкриті майстерні. У 2018 році за участі київського літературознавчого товариства «Українські ініціативи» (Ю. Косенко), місцевої влади було реставровано шкільний музей М.Чернявського в селищі Св'ятогорівка.
Релігія Церква Успіння Пресв'ятої Богородиці У селищі Св'ятогорівка — Успенський храм. Престольне св'ято: Успіння Пресв'ятої Богородиці (28 серпня). Настоятель: протоієрей Анатолій Костенко. Адреса: 85020 селище Св'ятогорівка Покровського районну, вулиця Т.Г.Шевченка, 49. Типовий був побудований 1794 році. Знищений восени 1949 року. Напівтиповий храм діє з 1950 року. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
 Підприємства
Особистості
Пам'ятники
Голови сільрадиЮдін Тимліій Фроловичь з 1917 року (вбитий влітку 1918 року), Сузін, Дудушко Федір Ферсанович, Савостянов Степан Мусійовичь з вересня 1943 року, Зенін Іван Пилипович з 01.1950 по 09.1950 року, Кривошеєв Г М з 09.1959 року по 03.1961 рік, Маслов Григорій Михайлович з 04.1951 року по 02.1953 рік. Жертви сталінських репресій
Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
