Період періодичної системи

Період періодичної системи — горизонтальний рядок періодичної системи хімічних елементів, в якому позначена послідовність атомів за зростанням заряду ядра та заповнення електронами зовнішньої електронної оболонки.

Періодична система має на сьогоднішній день сім періодів. Перший період, який містить 2 елементи, а також другий і третій, що нараховують по 8 елементів, називаються малими. Решта періодів, що мають 18 і більше елементів — великими. Сьомий період не завершений. Номер періоду, до якого належить хімічний елемент, відповідає головному квантовому числу — тобто числу його електронних оболонок, які можуть позначатися латинськими буквами від K до Q.

Кожен період (за винятком першого) починається типовим металом (Li, Na, К, Rb, Cs, Fr) і закінчується інертним газом (Не, Ne, Ar, Kr, Хе, Rn,Og), якому передує типовий неметал.

У першому періоді, крім гелію, є тільки один елемент — водень, що поєднує властивості, типові як для металів, так і (більшою мірою) для неметалів. У цих елементів заповнюється електронами 1s-оболонка.

У елементів другого і третього періоду відбувається послідовне заповнення s-і р-орбіталей. Для елементів малих періодів характерне досить швидке збільшення електронегативності зі збільшенням зарядів ядер, ослаблення металічних властивостей і посилення неметалічних.

Четвертий і п'ятий періоди містять декади перехідних d-елементів (від скандію до цинку і від ітрію до кадмію), у яких після заповнення електронами зовнішньої s-оболонки заповнюється, згідно з правилом Маделунга (Клечковского), d-оболонка попередньої електронної оболонки.

У шостому і сьомому періоді відбувається насичення 4f- та 5f-оболонок, внаслідок чого вони містять ще на 14 елементів більше в порівнянні з 4-м і 5-м періодами (лантаноїди в шостому , актиноїди у сьомому і суперактиноїди у восьмому періоді).

Внаслідок відмінності періодів по довжині та і іншим ознакам існують різні способи їх відносного розташування в періодичній системі. У короткоперіодному варіанті, малі періоди містять по одному ряду елементів, великі мають по два ряди. У розширеному варіанті, який запропоновав 1969 року Ґленн Теодор Сіборґ всі періоди складаються з одного ряду. Ряди лантаноїдів і актиноїдів зазвичай записують окремими рядками внизу таблиці.

• http://old.iupac.org/reports/periodic_table/index.html [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]