Параман Пресвятої БогородиціПараман Пресвятої Богородиці — параман, який Пречиста Діва Марія вручила 16 липня 1251 року, під час чудесного об'явлення, Блаженному Симону Стоку, генеральному настоятелю чину кармелітів як відзнака особливої ласки, яку Вона випросила для «дітей з гори Кармель». Історія об'явлення1241 року англійський барон Де Грей повертався з Христового походу з Палестини. Він привіз з собою монахів зі святої гори Кармель. Після прибуття барон подарував монахам своє помістя в Авлесфорді. Десять років по тому в цьому ж місті відбулося відоме явління Богородиці св. Симонові Стоку[1]. Пречиста Діва Марія об'явилась Блаженному Симону Стоку, генеральному настоятелю чину кармелітів, який тоді зазнавав тяжких переслідувань та з особливою ревністю просив Пречисту Діву Марію про допомогу, 16 липня 1251 року з коричневим параманом в руках і промовила до нього так: «Візьми оцей параман, це є відзнака особливої ласки, яку я випросила для дітей з гори Кармель. Хто з тим параманом помре, буде врятований від вогню вічного. Це є знамення спасіння, охорона від небезпеки і запорука особливої опіки»[2]. Обітниці спасіння для тих хто носить Параман
Особи, які носять параман, стають членами родини Матері Божої. Його треба носити так, щоб стяжка спочивала на обох раменах. Одна частина полотна звисає на грудях, друга на плечах. В Іспанії 1936-39 рр. цілі полки національних військ носили парамани відкрито на грудях і відбувались в той час численні чуда[2]. Вселенські Архиєреї про практику носіння Коричневого ПарманаПапа Бенедикт XIV в своїх листах про празники Пречистої Діви Марії пише, що повністю є переконаний про правду Того об'явлення та про те, що Пречиста Діва визволить членів параманного братства з чистилища в першу суботу після їх смерті. Папа Пій IX узагальнив параман таким поясненням… що його дала Божа Мати святому Симону Стоку:
Коли вибрали Лева X на Папу і одягали його в папські ризи, тоді випадково зняли з нього параман, він скоро збагнув і закликав: «Залиште мені Марію, щоб Марія не залишила мене!». Папа Пій XII заявив: «Я бажаю, щоб кожний католик носив параман!»[2]. Зв'язок між Параманом і ФатімоюПречиста Діва з Кармелю, 13 жовтня 1917 року простягала параман до 70 тисячної юрби народу у Фатімі, і сестра Лучія з трьох фатімських дітей, каже, що набожність до параману є певно частиною самого доручення Фатіми. Тому ті, хто носять параман, повинні в особливий спосіб звернути увагу на прохання Фатімської Божої Матері. Для тих, хто бажає поєднувати набожність до парамана з обітницею виконувати прохання Фатімської Божої Матері[2]. Суботній привілейНазва «Суботній привілей» походить від послання Папи Івана ХХІІ від 3 березня 1322 року. У цьому посланні Папа Іван ХХІІ стверджує, що Богородиця Діва з'явилася йому і попросила практикувати носіння коричневого Парамана ордену Кармелітів. Окрім того, Богородиця підтвердила обіцянку, що усі, хто носитиме Параман, будуть звільнені від перебування в Чистилищі. Папа Іван ХХІІ окреслює умови для отримання цієї ласки. Суботній привілей складається із обіцянки Богородиці звільнити людину від Чистилища через її особливе заступництво в першу суботу (субота — день посвячений Богородиці) та після смерті тих, що виконали ці три вимоги:
Братство коричневого ПарамануНа даний час у всьому світі нараховується близько 200 000 000 членів Братства коричневого Параману[1]. Вступаючи в братство майбутні члени складають такі обітниці: Я, … обіцяю виконувати приписи суботнього Привілею:
Молитва до Пречистої Діви Парамана
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання |