Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Наливка

Наливка
Зображення

Нали́вка (наливки) — алкогольні напої первісно домашнього приготування. Офіційне визначення — лікеро-горілчаний напій міцністю від 15,0 % до 35,0 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 15,0 до 50,0 г/100 см3, виготовлений на основі свіжої плодової сировини або напівфабрикатів[1].

Наливка буває двох типів які розрізняються між собою — домашня та фабрична:

  • домашня наливка зазвичай є або плодово-ягідним вином, яке зараз майже завжди кріпиться цукром, а почасти й спиртом (горілкою, самогоном). Рідше в хатніх умовах використовують екстрагування фруктів спиртовими розчинами (горілкою, самогоном);
  • фабрична наливка, яку власне і описує офіційне визначення завжди є або кріпленим спиртом та цукром плодово-ягідним вином, а ж спиртовою настоянкою фруктів.

Різниця в тому, що домашня наливка може бути й не кріпленою і відповідно мати значно менший вміст алкоголю ніж 15 %[2].

Історія

Стиглі ягоди вишень, смородини, малини, аґрусу, чорниць, ожини, плоди сливи, терену чи інші ягоди всипали в сулії та присипали невеликою кількістю цукру. Ягоди пускали сік, цукор розчинявся і таким чином наливки зброджувалася у теплому світлому місці протягом двох-трьох тижнів. Потім її зливали, а ягоди йшли на пироги. Залежно від продукту наливки відповідно й називалися: вишнівка, смородинна, малинівка, слив'янка тощо.

Оскільки цукор заощаджували, бо він не вироблявся у власному господарстві, наливки готували невелику кількість і зберігали їх до якоїсь важливої оказії. Ці напої досить поширені і в наші дні.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. згідно з ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять
  2. В домашніх умовах методом бродіння практично неможливо досягти міцності понад 11—12 градусів.

Література

  • Українська народна кулінарія — Іст.-етногр. дослідження — Артюх Л. Ф. Київ — 1977
  • Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян — Маркевич Н. А. — Киев — 1860
  • Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. Київ — Либідь — 1994

Посилання


Kembali kehalaman sebelumnya