Латвія зіграла свій перший матч у 1922 році проти збірної Естонії. Матч закінчився внічию 1:1. У період з 1922 до 1940 роки команда зіграла 99 матчів, 10 разів виграла Балтійський кубок. У 1937 році збірна Латвії вперше взяла участь у кваліфікаційному відборі на Чемпіонат світу 1938 року. В першому раунді у відбірній групі 8 команда без проблем обіграла Литву 4:2 вдома, та 5:1 на виїзді. У фінальному раунді цієї групи латвійці поступилися австрійцям 1:2, таким чином не кваліфікувалися на чемпіонат. У 1940 році Латвію окупував Радянський Союз. На цьому етапі припинилося існування незалежної латвійської держави і незалежного латвійського футболу.
Після відновлення незалежності Латвії у 1991 році свій перший матч провела і відновлена футбольна збірна — 16 листопада проти команди Естонії в рамках Балтійського кубку. Перший ж матч відновленої команди під егідою ФІФА відбувся 8 квітня 1992 року проти Румунії, команда поступилася 0:2.
Найбільшим успіхом в історії латвійського футболу став вихід команди у фінальну частину Євро 2004. У вересні 2003 команда зайняла друге місце у свої кваліфікаційній групі, після команди Польщі, що дозволило латвійцям взяти участь у матчах плей-оф. Суперником для Латвії стала команда Туреччини. Завдяки голу Маріса Верпаковскіса латвійці вдома обіграли турків 1:0. На виїзді команди зіграли 2:2, і таким чином збірна Латвії вперше в історії оформила свій вихід на Євро. На Євро команда грала в групі D, здобула 1 очко, забивши 1 гол (Маріс Верпаковскіс), і зайняла останнє — четверте місце в групі.