Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Жіночий антифашистський фронт Македонії

Жіночий антифашистський фронт Македонії
мак. Антифашистички фронт на жените на Македонија, трансліт. Antifašistički front na ženite na Makedonija
Македонські жінки голосували за збори республік Югославії та Македонії в 1945 році
Статуснеактивний
КраїнаПівнічна Македонія Північна Македонія
Відкритов 1942 році

Жіночий антифашистський фронт Македонії (мак. Антифашистички фронт на жените на Македонија, трансліт. Antifašistički front na ženite na Makedonija; скорочено AFŽ) — феміністичний рух доби Другої світової війни в Македонії та попередник кількох сучасних феміністських організацій у Північній Македонії.

Опис

Був утворений волонтерами 1942 року разом з іншими Жіночими антифашистськими фронтами в Югославії та був одним із чотирьох, що також став організованим рухом опору[1].

Найвідомішою постаттю руху була Веселінка Малінська, ветеранка національно-визвольної війни Македонії та учасниця АСНОМ, батько якої брав участь в Ілінденському повстанні 1903 року[2]. Рух був тісно пов'язаний з грецькою організацією часів громадянської війни Національним визвольним фронтом, що включав значну кількість партизанок. Попередниками організації були комісії по роботі з жінками Македонської комуністичної партії, засновані навесні 1943 року. Вони нелегально сформували перші комітети в Кавадарчі та Неготіно в болгарській окупаційній зоні Югославії. Організація була офіційно заснована 14 грудня 1944 року в Скоп'є, через місяць після захоплення міста в листопаді. Вони видавали журнал "Македонка" ("Македонка"), який був першим жіночим журналом, що видавався македонською мовою в Македонії.[3]

Основна мета AFŽ полягала в покращенні шкільної освіти для жінок та підвищенні рівня їхньої грамотності, оскільки більшість неграмотних на той час були жінками[4]. Організацію, як і її союзників, Національний визвольний фронт та Національно-визвольну асоціацію молоді в грецькій Македонії, грецький уряд після завершення Другої світової війни визнав «злочинною»[5].

Примітки

  1. ↑ P. Ramet, Sabrina. (1999). Gender Politics in the Western Balkans: Women, Society and Politics in Yugoslavia and the Yugoslav Successor States. Penn State University Press. pp. 75-76. ISBN 978-0-271-01802-7. Google Book Search. Retrieved on July 14, 2009.
  2. ↑ de Haan, F. Daskalova, K. Loutfi, A. (2006). A Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern and Southern Europe: 19th and 20th Centuries. Central European University Press. pp. 296—300. ISBN 978-963-7326-39-4. Google Book Search. Retrieved on July 8, 2008.
  3. ↑ Haan, Francisca de; Daskalova, Krasimira; Loutfi, Anna (2006). A biographical dictionary of women's movements and feminisms: Central, Eastern, and South Eastern Europe, 19th and 20th centuries. Budapest New York: CEU Press/Central European University Press. ISBN 978-963-7326-39-4.
  4. ↑ Trouton, R. (1952). Peasant Renaissance in Yugoslavia, 1900—1950: A Study of the Development of Yugoslav Peasant Society as Affected by Education. Routledge. p. 283. ISBN 0-415-17612-3. Google Book Search. Retrieved on July 8, 2008.
  5. ↑ «The Aegean part of Macedonia after the Balkan Wars». Council for Research into South-Eastern Europe of the Macedonian Academy of Sciences and Arts. 1996.

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya